Рита Леві-Монтальчині

Рита Леві-Монтальчині
італ. Rita Levi-Montalcini
Рита Леві-Монтальчині
Народилася	22 квітня 1909(1909-04-22) Турин, Італія
Померла	30 грудня 2012(2012-12-30) (103 роки) Рим, Італія ·зупинка серця
Поховання	Монументальний цвинтар в Туриніd
Країна	США  Королівство Італія  Італія
Національність	Єврейка
Місце проживання	США
Діяльність	лікарка-невропатологиня, нейронауковиця, біохімік, політична діячка, лікарка, науковиця
Галузь	нейробіологія
Відома завдяки	неврологія і нейробіологія
Alma mater	Туринський університет
Знання мов	італійська і англійська
Заклад	Вашингтонський університет в Сент-Луїсі
Членство	Національна академія наук Італіїd, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Папська академія наук, Національна академія дей-Лінчей, Французька академія наук, Європейська організація молекулярної біології, Всесвітня академія наук, Міжнародна академія історії науки, Європейська академія, Лондонське королівське товариство, Бельгійська королівська академія медицини, Туринська академія наук, Royal Academy of Medicine of Cataloniad, National Bioethics Committee of Italyd і Академія витончених мистецтвd
Посада	довічний сенатор
Партія	незалежний політик
Конфесія	юдаїзм
Родичі	Eugenia Sacerdote de Lustigd
Брати, сестри	Джіно Леві-Монтальчиніd і Раола Леві-Монтальчиніd
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1986)
IMDb	ID 1390338
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Рита Леві-Монтальчині (італ. Rita Levi-Montalcini; 22 квітня 1909, Турин, Італія — 30 грудня 2012, Рим, Італія) — італійський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1986 року, яку вона отримала разом із Стенлі Коеном за відкриття факторів росту клітин. Довічний сенатор Італійської Республіки.

Біографічні відомості

Народилася в багатій сім'ї єврейських інтелектуалів Турина і, незважаючи на опір батька, вибрала для себе кар'єру медика.

У 1941 авіація союзників почала бомбардування Турина, і сім'я перебралася в П'ємонт, а два роки опісля втекла від гітлерівського вторгнення у Флоренцію, де ховалася від фашистів, поки режим не впав. Після звільнення Італії працювала лікарем в таборі біженців у Флоренції, а потім відновила дослідницьку роботу в університеті Турина. У 1951—1977 роках Леві-Монтальчині — професор біології університету Вашингтона в Сент-Луїсі (США); у 1980-х роках — директор лабораторії клітин при Національному інституті досліджень в Римі.

Відразу після війни її роботи з нейроембріології, опубліковані в Бельгії і Швейцарії, принесли їй світове визнання, і в 1947 році вона прийняла запрошення Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. Візит у США розтягнувся на 30 років. Разом з колегами Рита Леві-Монтальчині виявила фактори росту нервової тканини і фібробластів, інтерлейкіни і багатьох інших речовин, необхідні для розуміння зростання і регуляції клітин, органів, тканин. Її відкриття сприяли розробці технологій відновлення нервів і пересадки шкіри. Проводила дослідження в онкології та інших розділах медицини.

Область досліджень Леві-Монтальчині — зростання і диференціація нервових клітин. Виявивши в серії експериментів в 1951 році (спільно із С. Коеном) злоякісне переродження і подальший бурхливий розвиток симпатичних нервових клітин в результаті пересадки ракової пухлини в курячий зародок, Леві-Монтальчині висловила гіпотезу про наявність у ракових клітинах речовини, що стимулює ріст нервової тканини («чинник зростання»). Пізніше вона експериментально довела цю гіпотезу, встановивши руйнування симпатичних гангліїв у молодих мишей після вприскування їм створеної С. Коеном сироватки (згодом чинник зростання виявлено у всіх тканинах і рідинах організму). Відкриття Леві-Монтальчині здійснили переворот у нейробіології, особливо в дослідженнях нервової системи і мозку, і знайшли практичне застосування в клініці мозкових травм.

За ці дослідження, у 1986 році, разом зі своїм колегою Стенлі Коеном, вона була удостоєна Нобелівської премії.

Завершивши наукову кар'єру, заснувала фонд свого імені, який надавав допомогу африканським жінкам, багато років служила послом Організації з сільського господарства і продовольства ООН, стала першою жінкою-президентом Італійської енциклопедії. Повернувшись до Італії, в 2001 році стала почесним сенатором і брала активну участь в політичному житті країни. У 2004 році в сутичці з тодішнім міністром освіти вона відстояла необхідність викладання в італійських школах теорії еволюції.

Померла Рита Леві-Монтальчині 30 грудня 2012 року на 104-му році життя у власному будинку в Римі.

Див. також

• 9722 Леві-Монтальчині — астероїд, названий на її честь.

Посилання

• Автобіографія в Нобелівському електронному музеї [Архівовано 19 жовтня 2001 у Wayback Machine.]