Ричков Борис Вікторович
| Ричков Борис Вікторович | |
|---|---|
| Народився | 20 липня 1934 (90 років) Тюмень, РСФРР, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1956) і Київський державний художній інститут (1962) |
| Вчителі | Смерчинський Леонід Семенович, Щеглов Михайло Михайлович, Шаповал Іван Павлович, Макогон Іван Васильович і Шапран Андрій Андрійович |
| Членство | Національна спілка художників України |
Борис Вікторович Ричков (рос. Борис Викторович Рычков; нар. 20 липня 1934, Тюмень) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України.
Народився 20 липня 1934 року в місті Тюмені (нині Росія). 1956 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша, де навчався у Леоніда Смерчинського, Михайла Щеглова; у 1962 році — Київський художній інститут, де був учнем Івана Шаповала, Івана Макогона, Андрія Шапрана.
Мешкав у місті Рівному в будинку на вулиці Комуністичній, № 2а, квартира № 6. 1973 року переїхав до Красноярська.
Працював у галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:
- станкова скульптура
- «Сонечко» (1963);
- «Вічна пам'ять» (1965);
- пам'ятники
- жертвам фашизму у місті Рівному (1968, співавтор Олександр Пироженко);
- чекістам у місті Дубні Рівненської області (1968);
- Тарасу Шевченку в селі Підлужжі Рівненської області (1968; 50°20′20.2″ пн. ш. 25°41′02″ сх. д. / 50.338944° пн. ш. 25.68389° сх. д.)[1].
Брав участь у республіканських виставках з 1964 року.
- Ричков Борис Вікторович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 393.
- Ричков Борис Вікторович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
