Перейти до вмісту

Роберто Арміхо

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберто Арміхо
Народився13 грудня 1937(1937-12-13)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Чалатенанго, Сальвадор Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 березня 1997(1997-03-23)[1] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сальвадор Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих

Роберто Арміхо (ісп. Roberto Armijo; 13 грудня 1937 Чалатенанго, Сальвадор — 23 березня 1997, Париж, Франція) — сальвадорський поет.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Роберто Арміхо народився у Чалатенанго 13 грудня 1937 року. В 10 років переїхав з родиною в Сан-Сальвадор, де продовжив навчання. В молодості був пов'язаний з літературним гуртком в сальвадорської університеті, в який входили Роке Дальтон, Манліо Апрета, Тірсо Каналес, Хосе Роберто Кеа.

Як і інші письменники його покоління, неодноразово висилали з країни військовими режимами. У 1972 році, отримавши грант від сальвадорської університету, переїхав до Парижа. У тому ж році в Сальвадорі стався черговий військовий переворот, і він був змушений залишитися за кордоном. Смог повернутися на батьківщину тільки через двадцять років, коли Фронт національного визволення імені Фарабундо Марті і уряд Альфредо Крістіану підписали мирні угоди. За час вимушеної еміграції Роберто Арміхо був прийнятий у французьку академічне середовище, завдяки своєму другові, гватемальському письменнику Мігелю Анхелю Астуріаса. У Франції він виконував обов'язки представника Фронту національного звільнення імені Фарабундо Марті. Викладав курс латиноамериканської літератури в Паризькому університеті.

Смерть

[ред. | ред. код]

Роберто Арміхо помер 23 березня 1997 року від раку. Його спадщина включає в себе три поетичні збірки, драму, роман і кілька есе. Твори письменника видаються з 1956 року.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Персей — 2005.