Роберто Лонгі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Робе́рто Ло́нгі
Народився28 грудня 1890(1890-12-28)[1][2][…]
Альба, Кунео, П'ємонт, Італія[4]
Помер3 червня 1970(1970-06-03)[4][1][…] (79 років)
Флоренція, Італія[4]
ПохованняЦвинтар degli Allorid
КраїнаІталія Італія
Національністьіталієць
Діяльністьмистецтвознавець, викладач університету, журналіст, кінорежисер
Alma materТуринський і Римський університет
Галузьмистецтвознавство, Історія
ЗакладБолонський університет
Флорентійський університет
ВчителіPietro Toescad
Відомі учніAlfa Castaldid
Evelina Boread
Міна Грегорі
Claudio Savonuzzid
Antonio Paoluccid
ЧленствоКоролівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Академія делла Круска
Відомий завдяки:ідентифікацією картин Караваджо
У шлюбі зAnna Bantid
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Особ. сторінкаfondazionelonghi.it
CMNS: Роберто Лонгі у Вікісховищі

Роберто Лонгі (італ. Roberto Longhi, 1890 , Альба, П'ємонт — 1970, Флоренція) — мистецтвознавець, критик, історик мистецтва, мистецький експерт 20 століття в Італії.

Біографія коротко

[ред. | ред. код]

Народився в П'ємонті. Мистецтвознавство почав вивчати в столиці провінції П'ємонт — в університеті міста Турин. Навчання продовжив в Римі у професора Адольфа Вентурі. Вже в римський період життя друкував статті в часописах «L'Arte» (Мистецтво) та « La Voce» (Голос).

Працював викладачем в місті Болонья, де читав лекції з мистецтвознавства. Пізніше оселився у Флоренції. Домівкою для Лонгі і його дружини Лючії Лопресті стала вілла « Il Tasso» (Тассо) на віа Фортіні, де він працював і помер у 1970 р. За заповітом вілла — осередок Фонду Роберто Лонгі і використовується для наукових конференцій і студентських колоквіумів. До фонду за заповітом передана і приватна збірка картин Старих майстрів Італії науковця як дарунок майбутнім поколінням.

Наукові теми Роберто Лонгі

[ред. | ред. код]

В коло наукових тем Роберто Лонгі входило багато проблем мистецтва Італії. Він брався за вивчення творчості як стародавніх майстрів (Джотто, Чімабуе, Мазаччо), так і до метафізичного живопису в Італії початку 20 століття і творів Ренато Гуттузо (1911 — 1987).

Визнаним спеціалістом був Логні і в вивченні творів Караваджо і деяких його послідовників. Роберто Лонгі належить честь відкриття і розпізнання багатьох ранішніх творів Караваджо і введення їх в історію мистецтв.

Літературно-критичне надбання Роберто Лонгі налічує 14 томів.

Друковані твори

[ред. | ред. код]
  • «П'єро делла Франческо», 1914.
  • «Від Чімабуе до Моранді»

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лонги Роберто // Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 725. — 1600 с. — 2 500 000 экз. — ISBN ИБ№ 115.
  • Використані матеріали англійської вікіпедії.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б RKDartists
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в Лонги Роберто // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роберто_Лонгі