Перейти до вмісту

Роберт Вайт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт Вайт
англ. Robert J. White Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Robert Joseph White Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився21 січня 1926(1926-01-21)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дулут, Міннесота, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер16 вересня 2010(2010-09-16)[2] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Geneva Townshipd, Ештабула, Огайо, США Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьнейрохірург Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський університет
Міннесотський університет
Гарвардська медична школа Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьнейрохірургія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКейс-Вестерн-Резерв університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПапська академія наук[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайт.

Роберт Джозеф Вайт (англ. Robert J. White; 21 січня 1926(1926січня21), Дулут, США — 16 вересня 2010, Женіва, Огайо) — американський нейрохірург, найбільш відомий пересадкою голови живим мавпам.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вайт виховувався у Дулуті, штат Міннесота, його матір'ю та тіткою. Його батько загинув у бою під час служби на Тихоокеанському театрі воєнних дій під час Другої світової війни[4]. У 2009 році в інтерв'ю «Motherboard» Вайт заявив, що його інтерес до людського мозку виник у середній школі. Вчитель біології високо оцінив його розтин черепа жаби та сказав Вайту, що він повинен стати нейрохірургом.

Вайт вступив до Університету Сент-Томас, а у 1949 році — медичної школи Університету Міннесоти; у 1951 році перевівся у Гарвардську медичну школу, де здобув диплом лікаря з відзнакою cum laude у 1953 році[5]. У Вайта було десять дітей з дружиною, Патрицією Мюррей, медсестрою, яку він зустрів у лікарні Пітера Бента Брігама під час проходження інтернатури та клінічної ординатури. Відданий католик, доктор Вайт був членом Папської академії наук. Він регулярно відвідував месу та молився перед операціями[4].

За свою кар'єру Вайт виконав понад 10 000 хірургічних операцій і є автором понад 900 публікацій з клінічної нейрохірургії, медичної етики й охорони здоров'я[4]. Він має почесні докторські ступені Університету Джона Керролла (доктор наук, 1979), Університету штату Клівленд (доктор наук, 1980), Волшського університету (доктор гуманних наук, 1996) й Університету Сент-Томас (доктор наук, 1998)[6]. Вайт отримував запрошення з усього світу виступати, читати лекції та ділитися своїм медичним досвідом. Був консультантом Інституту нейрохірургії ім. Бурденка у Москві та єдиним іноземним членом Російської та Української академій медичних наук. Він багато читав лекції у США, Росії, Китаї та Європі[5]. Вайт також став радником папи Івана Павла II з медичної етики. Він створив Ватиканську комісію з біомедичної етики у 1981 році після свого призначення у Папську академію наук. Під керівництвом Вайта Комісія вплинула на позицію церкви щодо смерті мозку та екстракорпорального запліднення[4][5].

Він назвав себе скромним Бобом. Вайт заснував відділення нейрохірургії Метро. Багато хто знає його як головну мішень протестувальників. Активіст PETA дійшов до того, що назвав його «доктором Катом» і описав його експерименти як «втілення грубої, жорстокої індустрії вівісекції»[7]. Протягом 40 років Вайт був професором неврологічної хірургії у медичній школі Західного резервного університету Кейса, відомим викладачем і визнаним хірургом[4][5]. Він був одним із найвідоміших нейрохірургів у США, особливо завдяки його експериментам із трансплантації голови на макаках резусах[8]. Вайт помер у своєму будинку у Женіві, Огайо, 16 вересня 2010 року у віці 84 років від діабету та раку простати[4].

Наукова робота

[ред. | ред. код]

У 1970 році після тривалої серії попередніх експериментів Вайт пересадив голови двох мавп між собою. Оскільки операція включала розрізання хребта в області шиї, піддослідних паралізували вниз від шиї. Після операції черепні нерви у головному мозку були все ще неушкодженими та живилися кровоносною системою з нового тіла, мавпа могла чути, відчувати запахи, смакувати, їсти та стежити за предметами очима[9].

Зрештою, через дев'ять днів мавпа померла через імунне відторгнення[10]. Доктор Джеррі Сільвер, фахівець із відновлення перерізаних нервів, назвав досліди Вайта на мавпах «досить варварськими»[11].

У 1990-х роках Вайт планував виконати таку ж операцію на людях і практикувався на трупах у морзі. Він сподівався, що зможе зробити операцію з пересадки голови фізику Стівену Гокінгу та актору Крістоферу Ріву[10]. Продовження роботи Вайта у дослідженні та застосуванні трансплантації голови обговорювалося у нейрохірургічній літературі доктором Канаверо[12]; доцільність реконструкції спинного мозку та головно-спинномозкового зв'язку у людей отримала підтримку у 2014 році у німецькому дослідженні[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.casinapioiv.va/content/dam/accademia/pdf/es14.pdf
  2. ↑ http://www.cleveland.com/obituaries/index.ssf/2010/09/dr_robert_j_white_was_a_world-.html
  3. ↑ www.pas.va
  4. ↑ а б в г д е Segall, Grant (16 вересня 2010). Dr. Robert J. White, famous neurosurgeon and ethicist, dies at 84. Cleveland.com. Процитовано 4 лютого 2011.
  5. ↑ а б в г Robert J. White, MD, PhD – Hall of Honor 2011 Inductee. Metro Health 2012-2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  6. ↑ The Pontifical Academy of Sciences Yearbook, 2008, с. 255—7.
  7. ↑ Bennett, Carla (26 серпня 1995). Letter to the editor: Cruel and Unneeded. New York Times. People for the Ethical Treatment of Animals. Процитовано 26 квітня 2015.
  8. ↑ [National Geographic video http://lhommeunearmededestructionmassive.e-monsite.com/pages/destruction-massive/des-animaux/la-vivisection-tests-sur-les-animaux/videos/robert-j-white-le-vrai-frankenstein.html [Архівовано 2017-02-19 у Wayback Machine.]]
  9. ↑ Mims, Christopher. First-Ever Human Head Transplant is now possible, says Neuroscientist, July 1, 2013. qz.com. Процитовано 1 травня 2014.
  10. ↑ а б McCrone, John (Dec 2003). Monkey Business. Lancet Neurology. 2 (12): 772. doi:10.1016/S1474-4422(03)00596-9. PMID 14636785. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 20 січня 2015. (As reproduced at author's personal webpage)
  11. ↑ Bennett, Carla. Cruel and Unneeded — Letter to the editor. The New York Times, August 26, 1995. Процитовано 30 квітня 2014.
  12. ↑ Canavero, Sergio (13 червня 2013). HEAVEN: The head anastomosis venture Project outline for the first human head transplantation with spinal linkage (GEMINI). Surg Neurol Int. 4 (2): 335—42. doi:10.4103/2152-7806.113444. PMC 3821155. PMID 24244881. Процитовано 16 січня 2017.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Estrada, V; Brazda, N; Schmitz, C; Heller, S; Blazyca, H; Martini, R; Müller, HW (2014). Long-lasting significant functional improvement in chronic severe spinal cord injury following scar resection and polyethylene glycol implantation. Neurobiol. Dis. 67: 165—79. doi:10.1016/j.nbd.2014.03.018. PMID 24713436.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Вайт&oldid=40628208