Перейти до вмісту

Роберт Віктор фон Путткамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт Віктор фон Путткамер
нім. Robert Viktor von Puttkamer Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився5 травня 1828(1828-05-05)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Франкфурт-на-Одері, Прусське королівство[1]
Помер15 березня 1900(1900-03-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (71 рік)
Кажцино, Ґміна Слупськ, Слупський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща або Варцино, Гміна Кемпиці, Слупський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща[1]
Країна Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, міністр
Alma materЖеневський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат рейхстагу Німецької імперіїd Редагувати інформацію у Вікіданих і member of the Prussian House of Lordsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНімецька консервативна партія Редагувати інформацію у Вікіданих і Conservative Partyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (6 Редагувати інформацію у Вікіданих)Albert August Wilhelm von Puttkamerd Редагувати інформацію у Вікіданих і Jesko Albert Eugen von Puttkamerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святого Олександра Невського орден Чорного орла

Роберт Віктор фон Путткаммер (нім. Robert Viktor von Puttkamer; 18281900) — прусський державний діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Був послідовно ландратом, регірунс-президентом і обер-президентом Сілезії. У 1873-91 роках, з перервами, був депутатом рейхстагу, де виступав рішучим і різким, але мало талановитим діячем консервативної партії.

У 1879 році був призначений замість Фалька прусським міністром культури; в 1880 році ввів в прусських школах кілька спрощену систему правопису — так звану Путткаммеровську орфографію. У 1881 році був призначений міністром внутрішніх справ і віце-президентом прусського міністерства. Удосконалив політичну поліцію, з крайньою суворістю застосовував антисоціалістичний закон. Під час виборів (особливо 1887 року) допускав грубий тиск на виборців і викликав проти себе надзвичайну ненависть. Відставка, дана йому в 1888 році смертельно хворим Фрідріхом III, який процарствовав тільки 99 дні, ставиться останньому в особливу заслугу.

Вільгельм II призначив Путткаммера в 1891 році обер-президентом Померанії, яка, внаслідок проштовхування ним суворого поліцейського режиму, отримала кличку «Путткаммерун».

  1. а б в г д Catalog of the German National Library