Роберт Ланца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Поль Ланца
англ. Robert Paul Lanza
Народився11 лютого 1956(1956-02-11) (68 років)
Бостон, Массачусетс, США
ГромадянствоСША
Місце проживанняКлінтон
Діяльністьбіолог, дослідник
Alma materPerelman School of Medicine at the University of Pennsylvaniad, Stoughton High Schoold і Пенсільванський університет (1983)[1]
Науковий керівникДжонас Солк
Знання мованглійська[2]
ЗакладWake Forest Universityd
Нагороди
IMDbID 1615602
Сайтrobertlanza.com

Роберт Поль Ланца (англ. Robert Paul Lanza; народився 11 лютого 1956 р.) — американський лікар, вчений, головний науковий співробітник компанії «Ocata Therapeutics», попередня назва якої - «Advanced Cell Technology»[3] та ад'юнкт-професор в Інституті регенеративної медицини (Institute for Regenerative Medicine) Медичної школи Університету Вейк Форест (Wake Forest University School of Medicine).

Ранні роки життя та освіта

[ред. | ред. код]

Народився у м. Бостон (штат Массачусетс), виріс південніше - у м. Стоутон (Stoughton). На початку займався генетикою курей, після чого змінив напрям наукових досліджень. Його наукові напрацювання привернули увагу дослідників з Медичної школи Гарварда (Harvard Medical School). Протягом наступних десяти років роботою Ланца керували Дж. Солк, Б. Ф. Скиннер, та К. Барнард. Навчався у Пенсильванському університеті, де отримав ступінь бакалавра і доктора медицини. Під час навчання отримував стипендію Бенджаміна Франкліна та університетську стипендію, також отримував стипендію Фулбрайта. Живе у м. Клінтон (штат Массачусетс).

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Р. П. Ланца
дає інтерв'ю Б. Волтерс
у 2007 р.

Дослідження стовбурових клітин

[ред. | ред. код]

Р. П. Ланца був членом наукового колективу, який вперше у світі клонував ембріони людини на ранній стадії, а також вперше успішно створив стовбурові клітини зі зрілих клітин, використвуючи соматичний переніс ядра соматичної клітини («терапевтичне клонування»)[4][5].

Р. П. Ланца продемонстрував, що методи, які використовуються у передімплантаційній генетичній діагностиці, можна використовувати для створення ембріональних стовбурових клітин без умертвіння ембриону[6].

У 2001 р. він був першим, хто клонував гаура (один з видів тварин, які знаходяться під загрозою зникнення)[7], а у 2003 р. він також клонував бантенга (ще один вид під загрозою)[8] з заморожених клітин шкіри тварини, яка померла в зоопарку Сан-Дієго приблизно за чверть століття до цього.

Р. П. Ланца з колегами вперше продемонстрував, що пересадку ядра можна використовувати для зупинення процесу старіння[9] та для створення імунологічно сумісних тканин, включи створення першого органу, вирощеного в лабораторії із клональних клітин[10].

Р. П. Ланца показав можливість створення функціональних, здатних переносити кисень червонокрівці з ембріональних стовбурових клітин за умов, які підходять для відтворення у лікарні. Потенційно, такі клітини крові можуть бути джерелом «універсальної» крові[11][12].

Група, що працює під керівництвом Р. П. Ланца, відкрила спосіб отримання функціональних гемангіобласт (популяція клітин «швидкої допомоги»[13]) з ембріональних стовбурових клітин людини. У тварин ці клітини швидко відновлювали попошкоджені судини, вдвічі понижуючи рівень смертності після інфаркту і налагоджуючи кровотік до ішемізованої кінцівки, яку в інших випадках слід було ампутувати[14].

Р. П. Ланца і група дослідників Гарвардського університету, очолювана Кванг-Су Кімом (Kwang-Soo Kim), повідомили також про створення безпечної технології, яка дозволяє отримувати індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (iPS)[15]. ІПСК людини були отримані з клітин шкіри за допомогою прямої доставки білків. Таким чином, небезпечні ризики, пов'язані з генетичними і хімічними маніпуляціями, було виключено. Ця нова технологія дає можливість отримати потенційно безпечне джерело пацієнт-специфічних стовбурових клітин, які можна використовувати для введення у клінічну практику[16]. Р. П. Ланца і компанія «Advanced Cell Technology» почали процес офіційного погодження досліджень, які, на думку експертів, можуть стати першими дослідженнями на людині, у яких задіяні індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (iPS), створені шляхом повернення зрілих клітин у стан, подібний до ембріонального. Вони хочуть протестувати тромбоцити (формні елементи крові хребетних, що беруть участь у процесах її згортання), створені з таких перепрограмованих клітин. Тромбоцитам не страшні генетичні дефекти, оскільки вони позбавлені ДНК[17].

Клінічні випробування методів лікування сліпоти

[ред. | ред. код]

Група дослідників, що працює під керівництвом Р. П. Ланца в компанії «Advanced Cell Technology», змогла виростити клітини сітківки ока зі стовбурових клітин[18]. Застосування цієї технології дає змогу вилікувати деякі форми сліпоти [19], такі як макулярна дегенерація і хвороба Штаргардта. Ці хвороби очей нині є невиліковними і призводять до сліпоти у підлітків, а також у людей похилого віку.

Компанія «Advanced Cell Technology» отримала дозвіл Управління з продовольства і медикаментів США на проведення досліджень на людині, в якихембріональні стовбурові клітини використовуються для лікування дегенеративних захворювань очей[20][21]. При такому лікуванні захворювань очей стовбурові клітини використовуються для отримання тих клітин сітківки, які підтримують фоторецепторні клітини, що дають людині можливість бачити. Підтримуючі клітини є частиною пігментного епітелію сітківки (retinal pigment epithelium, RPE) і, як правило, саме ці клітини першимми відмирають при віковій макулярній дегенерації та інших хворобах очей, що, у свою чергу, призводить до втрати зору. Колектив під керівництвом Р. П. Ланца виявив, що ембріональні стовбурові клітини людини можуть бути джерелом клітин пігментного епітелію сітківки. У ході подальших досліджень було встановлено, що ці клітини можуть відновлювати зір у лабораторних тварин із макулярною дегенерацією[22].

В ході досліджень, проведених тією ж дослідною групою, було показано, що лікування за допомогою стовбурових клітин дає довгостроковий позитивний результат у тварин, які втратили зір.[23]. Клітини сітківки поверталися до більш менш нормальному функціонуванню у тварин, які б в іншому випадку осліпли.

У вересні 2011 р. компанія Р. П. Ланца отримала дозвіл Управління з контролю лікарських засобів та виробів медичного призначення (Великобританія) на проведення перших у Європі клінічних випробувань з використанням ембріональних стовбурових клітин людини[24][25]. Хірурги очної клініки Мурфілдса (Moorfields Eye Hospital), розташованої в Лондоні, будуть вводити здорові клітини сітківки в очі пацієнтів з хворобою Штаргард (макулярної дистрофією Штаргардта). Таким чином, вони сподіваються уповільнити цю хворобу, зупинити її або навіть усунути її негативні наслідки. Перший пацієнт пройшов курс лікування ембріональними стовбуровими клітинами на початку 2012 р. Після лікування цей пацієнт відзначив покращення зору. На думку газети «Ґардіан» (The Guardian), цей результат «є найбільшим науковим досягненням»[26].

Перші публікації про результати випробувань ембріональних стовбурових клітин на людині

[ред. | ред. код]

Доктор Р.П. Ланца з колегами з Очного інституту ім. Ж. Стейна (Університет Каліфорнії в Лос-Анджелесі) (UCLA’s Jules Stein Eye Institute) вперше опублікували звіт про результати використання в медицині ембріональних стовбурових клітин людини[27]. Дослідниками були проведені клінічні дослідження, мета яких - встановити безпеку та переносимість пацієнтами субретинальної трансплантації пігментного епітелію сітківки, отриманого з ембріональних стовбурових клітин людини. У дослідженні були задіяні пацієнти з макулярною дистрофією Штаргардта та сухою формою вікової макулярної дегенерації.

Після проведення операції у таких пацієнтів було показано, що трансплантовані клітини закріпилися та зберігаються протягом усього часу спостережень. Дослідники не виявили жодних ознак гіперпроліферації, канцерогенності чи утворення ектопічних тканин у жодного з пацієнтів.

Пацієнти, яким було пересаджено ембріональні стовбурові клітини, сказали, що після проведеної експериментальної процедури їхнє життя змінилося[28]. Протягом 4-місячного періоду спостережень жоден із пацієнтів не втратив зір. Найбільше поліпшення гостроти зору склало від HM до 20/800 (і поліпшення гостроти зору від 0 до 5 літер за таблицею ETDRS для дослідження гостроти зору) у пацієнта з макулярною дистрофією Штаргардта; схоже, зір також покращився у пацієнта із сухою формою вікової макулярної дегенерації. Одна з пацієнток після проведеної операції змогла читати без допомоги потужної лупи і, за наявними даними, вона навіть протягла нитку в голку. Інша пацієнтка стала сама ходити за покупками[29]. Наступна мета, яку ставлять перед собою розробники даного способу лікування, - надавати допомогу пацієнтам на більш ранніх стадіях захворювання, що, можливо, збільшить ймовірність збереження зору[27].

У жовтні 2014 р., Р. П. Ланця з колегами опублікували додаткову статтю в журналі «The Lancet», в якій вперше показана довгострокова безпека та можлива біологічна активність нащадків плюрипотентних стовбурових клітин в організмі людини за будь-яких хвороб[30]."Не менше двадцяти років вчені мріяли про використання ембріональних стовбурових клітин людини для лікування хвороб", - сказав Гаутам Найк, репортер з питань науки з журналу [Волл-стріт джорнел| The Wall Street Journal], - і цей день нарешті настав... За допомогою ембріональних стовбурових клітин вчені успішно вилікували пацієнтів із серйозними втратами зору»[31]. Клітини пігментного епітелію сітківки, отримані з ембріональних стовбурових клітин, були введені у вічі 18 пацієнтів із хворобою Штаргардта або сухою формою вікової макулярної дегенерації. За пацієнтами спостерігали понад три роки, половина пацієнтів змогли бачити на три рядки більше в таблицях для дослідження гостроти зору, що суттєво покращило їхнє щоденне життя.[32].

Біоцентризм

[ред. | ред. код]

У 2007 р. у журналі «The American Scholar» вийшла стаття Р. П. Ланца «Нова теорія Всесвіту»(«A New Theory of the Universe»)[33]. У статті дано представлення Р. П. Ланца про Біоцентричний всесвіт, відповідно до якого біологію слід розмістити над іншими науками[34][35][36]. Книга Р. П. Ланца «Біоцентризм, або Чому життя и свідомість є ключами до розуміння Всесвіту», видана у співавторстві з Б. Берманом у 2009 р.[37] Книга викликала неоднозначну реакцію читачів[38].

Нагороди і коментарі громадськості

[ред. | ред. код]

Р. П. Ланца отримав численні нагороди та широке визнання. У 2014 році він був включений до щорічного списку «Time 100»[39], — це перелік 100 найвпливовіших людей у світі, що складається журналом «TIME Magazine». У 2013 р. Р. П. Ланца отримав премію «Il Leone di San Marco Award in Medicine», яка присуджується Італійським комітетом з культурної спадщини (Italian Heritage and Culture Committee)[40]; у 2010 р. він одержав директорську премію Національного інституту здоров'я США (National Institutes of Health , NIH) за «Використання фундаментальних наукових відкриттів у створенні нових та найкращих методів лікування»[41]; у 2010 р. був визнаний виданням BioWorld одним з 28 людей, чиї роботи вплинуть на розвиток біотехнології протягом наступних 20 років[42]; у 2005 р. отримав премію «Rave Award» журналу «Wired magazine» в області медицини за «Роботу в області ембріональних стовбурових клвтин, яка відкриває очі»[43], у 2006 р. — премію «All Star» від журналу «Mass High Tech Journal» в області біотехнології за «підтримку майбутнього стовбурових клітин»[44][45].

Публікації

[ред. | ред. код]

Р. П. Ланца є автором та співавтором книг, у яких розглядаються питання тканинної інженерії, клонування, стовбурових клітин, регенеративної медицини та всесвітньої охорони здоров'я.

Післе семирічної перерви, восени 2020 року була видана нова книга Ланца «Grand Biocentric Design: How Life Creates Reality»[46].

Книги

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Ocata Therapeutics Management (англ.). Ocata Therapeutics. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 18 листопада 2014.
  4. ↑ Cell Stem Cell. Access : Human somatic cell nuclear transfer using adult cells (англ.). Cell Press. Процитовано 18 квітня 2014.
  5. ↑ Naik, Gautam (17 квітня 2014). Scientists Make First Embryo Clones From Adults. The Wall Street Journal. Процитовано 18 квітня 2014.
  6. ↑ Nature. Access : Human embryonic stem cell lines derived from single blastomeres (англ.). Nature. Процитовано 9 серпня 2009.
  7. ↑ Cloning Noah's Ark: Scientific American (англ.). Sciam.com. 19 листопада 2000. Процитовано 9 серпня 2009.
  8. ↑ Wild Cows Cloned (англ.). NPR. 8 квітня 2003. Процитовано 9 серпня 2009.
  9. ↑ Robert P. Lanza, Jose B. Cibelli, Catherine Blackwell, Vincent J. Cristofalo, Mary Kay Francis, Gabriela M. Baerlocher, Jennifer Mak, Michael Schertzer, Elizabeth A. Chavez, Nancy Sawyer, Peter M. Lansdorp, Michael D. West1 (28 квітня 2000). Extension of Cell Life-Span and Telomere Length in Animals Cloned from Senescent Somatic Cells (PDF) (англ.). Science.
  10. ↑ Generation of histocompatible tissues using nuclear transplantation - Nature Biotechnology (англ.). Nature.com. Процитовано 9 серпня 2009.
  11. ↑ Blood - Biological properties and enucleation of red blood cells from human embryoni (англ.). Bloodjournal.hematologylibrary.org. doi:10.1182/blood-2008-05-157198. Процитовано 9 серпня 2009.
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 27 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Vergano, Dan (8 травня 2007). Elusive 'ambulance' cells are created - USATODAY.com. Usatoday.Com<!. Процитовано 9 серпня 2009.
  14. ↑ Generation of functional hemangioblasts from human embryonic stem cells - Nature Methods (англ.). Nature.com. Процитовано 9 серпня 2009.
  15. ↑ Cell Stem Cell - Generation of Human Induced Pluripotent Stem Cells by Direct Delivery of Reprogramming Proteins (англ.). Cell.com. Процитовано 30 серпня 2009.
  16. ↑ Park, Alice (28 травня 2009). Researchers Hail Stem Cells Safe for Human Use. TIME. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  17. ↑ ROCKOFF, JONATHAN (13 грудня 2012). Stem-Cell Trial Without Embryo Destruction (англ.). Wall Street Journal. Процитовано 14 січня 2013.
  18. ↑ Stem Cells May Open Some Eyes. Wired.com. 24 вересня 2004. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  19. ↑ Microsoft Word - stem cell aid may soon treat some blindness.doc (PDF) (англ.). Процитовано 30 серпня 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  20. ↑ FDA Approves Second Trial of Stem-Cell Therapy. TIME. 22 листопада 2010. Процитовано 7 грудня 2010.
  21. ↑ Second human embryonic stem cell clinical trial to start. USA Today. 22 листопада 2010. Процитовано 7 грудня 2010.
  22. ↑ Human Embryonic Stem Cell–Derived Cells Rescue Visual Function in Dystrophic RCS Rats – Cloning Stem Cells (англ.). Liebertonline.com. 29 вересня 2006. Процитовано 30 серпня 2009.
  23. ↑ Long-term Safety and Function of RPE from Human Embryonic Stem Cells in Preclinical Models of Macular Degeneration – Stem Cells (англ.). Ncbi.nlm.nih.gov. 1 липня 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  24. ↑ Sample, Ian (22 вересня 2011). First trial of embryonic stem cell treatment in Europe gets green light. London: The Guardian. Процитовано 22 вересня 2011.
  25. ↑ First European Embryonic Stem Cell Trial Gets Green Light. TIME. 22 вересня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
  26. ↑ Boseley, Sarah (4 червня 2012). Stem cell scientists take hope from first human trials but see long road ahead. London: The Guardian. Процитовано 11 червня 2012.
  27. ↑ а б Embryonic stem cell trials for macular degeneration: a preliminary report (англ.). The Lancet. 25 лютого 2012. Процитовано 15 березня 2012.
  28. ↑ Early Success in a Human Embryonic Stem Cell Trial to Treat Blindness. TIME.com. 24 січня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
  29. ↑ Stein, Rob (23 січня 2012). Embryonic stem cells appear to restore some vision to legally blind patient. Washington Post. Процитовано 15 березня 2012.
  30. ↑ Human embryonic stem cell-derived retinal pigment epithelium in patients with age-related macular degeneration and Stargardt's macular dystrophy (англ.). Ncbi.nlm.nih.gov. 15 жовтня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.
  31. ↑ Treating Eye Diseases With Stem Cells. wsj.com. 14 жовтня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.
  32. ↑ Park, Alice (14 жовтня 2014). Stem Cells Allow Nearly Blind Patients to See. time.com. Процитовано 18 грудня 2014.
  33. ↑ A New Theory of the Universe:Biocentrism builds on quantum physics by putting life into the equation.
  34. ↑ Aaron Rowe (4 січня 2009). Will Biology Solve the Universe?. Wired.com. Процитовано 9 серпня 2009.
  35. ↑ Theory of every-living-thing - Cosmic Log - msnbc.com (англ.). Cosmiclog.msnbc.msn.com. Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 9 серпня 2009.
  36. ↑ Robert Lanza - Tag Story Index - USATODAY.com. Asp.usatoday.com. 16 жовтня 2008. Процитовано 9 серпня 2009.
  37. ↑ Lanza, Robert; Berman, Bob[en]. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-1-933771-69-4.
  38. ↑ The Universe in Your Head (англ.). MSNBC. 16 червня 2009. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 31 березня 2010.
  39. ↑ TIME: The 100 Most Influential People - Robert Lanza. TIME.com. 24 квітня 2014. Процитовано 17 березня 2015.
  40. ↑ ACT's Dr. Robert Lanza to Receive the Il Leone di San Marco Award in Medicine. nla.gov. 24 вересня 2013. Процитовано 31 жовтня 2015.
  41. ↑ Stem cell leaders Lanza, Kim win $1.9M NIH award (англ.). MassHighTech.com. 22 вересня 2010. Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 24 вересня 2011.
  42. ↑ Advanced Cell Technology’s Chief Scientific Officer Dr. Robert Lanza Honored By BioWorld Magazine As Leader Who Could Shape Biotech Over Next 20 Years. Bloomberg.com. 10 травня 2010. Процитовано 31 жовтня 2015.
  43. ↑ Wired 13.03: The 2005 Wired Rave Awards. Wired.com. 4 січня 2009. Процитовано 9 серпня 2009.
  44. ↑ Dr. Robert Lanza Receives 2006 'All Star' Award for Biotechnology. Industry & Business Article - Research, News, Information, Contacts, Divisions, Subsidiaries, Business Associations (англ.). Goliath.ecnext.com. 24 жовтня 2006. Архів оригіналу за 25 жовтня 2010. Процитовано 9 серпня 2009.
  45. ↑ Songini, Marc (14 серпня 2009). Thought Leaders:Robert Lanza on stem cells and access to health care. Mass High Tech. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 4 березня 2010. He was named a Mass High Tech All Star in 2006
  46. ↑ Robert Lanza (рос.). www.facebook.com. Процитовано 28 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роберт_Ланца