Роберт Мартінек

Роберт Мартінек
нім. Robert Martinek
Народився	2 лютого 1889(1889-02-02) Nové Hradyd
Помер	28 червня 1944(1944-06-28) (55 років) Березино, Могильовська область, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Австрія
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1907
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Ювілейний хрест Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Хрест «За вислугу років» (Австрія) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Бронзовий Іспанський Хрест Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Великий Хрест ордена Корони Румунії Кримський щит

Роберт Мартінек (нім. Robert Martinek; 2 лютого 1889 — 28 червня 1944) — австрійський і німецький офіцер, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Початок військової кар'єри

Народився в родині пивовара. У 1907 році записався в імператорську армію. Після закінчення військового училища в серпні 1910 року одержав звання лейтенанта, направлений в полк польової артилерії.

Перша світова війна

На початку Першої світової війни воював на Галицькому фронті, з вересня 1914 року — командир батареї. За бойові заслуги відзначений численними нагородами

Між світовими війнами

Продовжив службу в армії Австрійської республіки. У 1930-х роках викладав в артилерійській школі, автор ряду технічних удосконалень. Після аншлюсу автоматичо став офіцером вермахту. Перед початком Другої світової війни — начальник артилерії 7-го армійського корпусу.

Друга світова війна

Учасник Польської і Французької кампаній, а також боїв на радянсько-німецькому фронті. З 10 листопада 1941 по 1 січня 1942 року — командир 267-ї піхотної дивізії (бої під Москвою в районі Точкові, Звенигорода і Руза). В результаті радянського наступу 11-17 грудня 1941 дивізія виявилася розірвана на дві частини. В ході відступу від Звенигорода до Рузі нею була втрачена фактично вся артилерія. Стояло питання про розформування з'єднання.

З 1 січня по 1 травня 1942 року — командир 7-ї гірської дивізії. З травня 1942 року — командувач 30-м артилерійським командуванням 11-ї армії. З 22 липня по 10 вересня 1942 року — знову командир 7-ї гірської дивізії. Одночасно з 1 січня по 1 грудня 1942 року — командир 1-ї гірської дивізії.

З 1 грудня 1942 по 13 листопада 1943 року і з 18 квітня по 28 червня 1944 року — командувач 39-м танковим корпусом. 28 червня 1944 загинув в результаті авіанальоту в ході радянського наступу в Білорусії.

Оцінка

Еріх фон Манштейн називав Мартінека «видатним артилеристом».

Командувач обороною і останній комендант Берліна Гельмут Вейдлінг, перебуваючи в радянському полоні, в 1951 році дав наступну характеристику Роберту Мартінек: «Один з найбільш здібних артилеристів, яких мені коли-небудь доводилося знати. На мою думку, він був би найкращим кандидатом на пост інспектора артилерії німецької армії.»

Звання

• Кадет-кандидат в офіцери (18 серпня 1907)
• Фенріх (1908)
• Лейтенант (1 серпня 1910)
• Обер-лейтенант (1 серпня 1914)
• Гауптман (17 квітня 1917)
• Майор (7 липня 1921)
• Оберст-лейтенант (4 листопада 1930)
• Оберст (15 грудня 1934)
• Генерал-майор (1 червня 1941)
• Генерал-лейтенант (1 грудня 1941)
• Генерал артилерії (1 січня 1943)

Нагороди

• Ювілейний хрест (2 грудня 1908)

Перша світова війна

• Військовий Хрест Карла
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (3 серпня 1915)
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) на стрічці хреста «За військові заслуги» з мечами — отримав 4 нагороди.
  • Бронзова (19 грудня 1914)
  • 3 срібних (17 березня 1916, 26 травня 1917, 22 вересня 1918)
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (5 листопада 1917)

Міжвоєнний період

• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак (17 березня 1930)
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Іспанський хрест в бронзі

Друга світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 вересня 1939)
  • 1-го класу (20 травня 1940)
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (22 вересня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (26 грудня 1941)
  • Дубове листя (№388; 10 лютого 1944) — нагорода вручена особисто Адольфом Гітлером у Берггофі.
• Кримський щит
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 вересня 1942)
• Орден Корони Румунії, великий хрест з мечами на стрічці «Військова доблесть»
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (24 жовтня 1943, 3 квітня 1944 і 3 липня 1944)
  • «У важких оборонних боях командири генерал артилерії Мартінек і генерал артилерії Пфайффер, а також генерал-лейтенант Шюнеман, вірні присязі, прийняли героїчні смерть, б'ючись на чолі свого корпусу.» (3 липня 1944; посмертно)

Вшанування пам'яті

28 червня 1963 року на честь Мартінека назвали казарми артилеристів у Бадені.

Література

• Rudolf Berdach, Erich Dethleffsen: General der Artillerie — Robert Martinek. Lebensbild eines Soldaten, 1975.
• Florian Berger. Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. — 2. — Wien: Selbstverlag Florian Berger, 2000. — 415 p. — ISBN 3-9501307-0-5.
• Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
• Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.
• Михалёв И., Четвериков Л., фон Хассель А., Мерроу А. «Бои под Звенигородом осенью-зимой 1941 года. Взгляд с немецкой стороны». — М., 2011. — 372 с., ил., цв. вкл.
• Hinze Rolf, «Bug — Moskwa — Beresina // Die Hannoversche Artillerie. Hier in 2 Bänden komplett — Bd.1: AR 19 — AR (mot.) 19 — PzAR 19; Bd.2: AR 267 (IV./AR 231). Der Weg eines bespannten Artillerie-Regiments im 2. Weltkrieg bis zum Zusammenbruch der Heeresgruppe Mitte», Düsseldorf, Selbstverlag, 1978.
• Манштейн, Эрих, фон. Утерянные победы. — М.: АСТ, 2014. — 832 c. — ISBN 978-5-17-079134-7
• Erich Dethleffsen: Robert Martinek – General der Artillerie, Lebensbild eines Soldaten, 1975

Посилання

• Біографія Роберта Мартінека.