Перейти до вмісту

Роберт Сапольскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт Моріс Сапольскі
нім. Robert Sapolsky
Роберт Сапольскі у 2009
Роберт Сапольскі у 2009
Роберт Сапольскі у 2009
Народився6 квітня 1957(1957-04-06) (67 років)
Бруклін, Нью-Йорк, США
Місце проживанняСША
Країна США
Національністьєвреї[1]
Діяльністьвикладач університету, письменник, біолог, невролог, науково-педагогічний працівник, нейронауковець
Alma materГарвардський університет, Рокфеллерівський університет
ГалузьНейронаука, нейробіологія, фізична антропологія, приматологія
ЗакладСтенфордський університет
Вчене званняJohn A. and Cynthia Fry Gunn Professorshipd
Науковий ступіньдокторський ступінь
Науковий керівникBruce McEwend
Нагороди
Особ. сторінкаprofiles.stanford.edu/robert-sapolsky
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Роберт Сапольскі у Вікісховищі

Роберт Моріс Сапольскі (нар. 6 квітня 1957, Бруклін) — американський нейроендокринолог, професор біології, нейронауки і нейрохірургії в Стенфордському університеті, науковий співробітник Національних музеїв Кенії, дослідник і автор науково-популярних книг[2].

Дитинство і освіта

[ред. | ред. код]

Роберт Сапольскі народився у Брукліні, Нью-Йорк в сім'ї ортодоксальних юдеїв іммігрантів із Радянського союзу. У дитинстві він читав про горил і уявляв собі життя поруч з цими тваринами. У 12 років писав листи до приматологів і під час навчання у школі Джона Дьюї (англ. John Dewey High School) вивчав приматологію і суахілі самостійно[3].

У 1978 році Сапольскі отримав ступінь бакалавра фізичної антропології з відзнакою (summa cum laude) у Гардвардському університеті[4], після чого поїхав до Кенії вивчати соціальну поведінку бабуїнів у дикій природі. Після повернення до США Сапольскі продовжив навчання у Рокфеллерівському університеті, де здобув ступінь кандидата наук із ендокринології у лабораторії Брюса МакІвена (англ. Bruce McEwen).

Після початкового півторарічного польового дослідження в Африці, Сапольскі повертався туди щоліта на 4 місяці впродовж наступних 25 років (від пізніх 70-х до ранніх 90-х), щоб спостерігати за однією і тією ж групою бабуїнів. Він проводив 8-10 годин щодня, документуючи поведінку цих тварин[5].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Сапольські займає посаду професора Стенфордського університету, працюючи у кількох відділах, зокрема біологічних наук, нейрології і нейрологічних наук, і нейрохірургії[6].

Нейроендокринологічні дослідження Роберта Сапольскі в основному присвячені темам стресу та дегенерації нейронів, він працює над можливими стратегіями застосування генної терапії для захисту вразливих нейронів, зокрема від згубного впливу глюкокортикоїдів. У своїх польових дослідженнях бабуїнів Сапольскі намагався знайти джерела стресу в їхньому оточенні та встановити зв'язок між індивідуальними особливостями і закономірністю розвитку захворювань, пов'язаних зі стресом, у цих тварин. Конкретніше, він вивчає рівень кортизолу в приматів на різних щаблях соціальної ієрархії, щоб визначити рівень стресу.

Робота Сапольскі широко висвітлюється у ЗМІ, найзначнішим прикладом є документальний фільм National Geographic «Stress: Portrait of a Killer»[7], кілька статей у New York Times[8][9], Wired[10], журналі Стенфордського університету де він публікує статті про свої дослідження[3]. Він також написав ряд науково-популярних та одну наукову працю «Психологія стресу» в оригіналі (Why Zebras Don't Get Ulcers), що вважається основною працею науковця.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Сапольскі отримав численні нагороди за роботу, зокрема стипендію МакАртура у 1987 році[11], стипендію Фундації Альфреда Слоуна і стипендію Клінгенштайна із нейронауки, був нагороджений як молодий науковець Національним науковим фондом США, Нейронауковим товариством, Товариством біологічної психіатрії та Міжнародним товариством Психонейроендокринології.

У 2007 році він отримав нагороду імені Джона МакГоверна із поведінкової науки від Американської асоціації сприяння розвитку науки[12]. У 2008 році неприбуткова корпорація Wonderfest нагородила Сапольскі Премією Карла Сагана за популяризацію науки[13].

Погляди

[ред. | ред. код]

Сапольскі називає себе атеїстом[14][15][16]. Зокрема у промові з нагоди вручення «Emperor Has No Clothes Award» у 2003 році він сказав: «Я ріс у сім'ї ортодоксальних юдеїв, і був щиро релігійним десь до 13 років. У підлітковому віці одною із визначальних дій мого життя був повний відрив від будь-яких релігійних поглядів»[17].

Вибрані праці

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Статті

[ред. | ред. код]
  • Sapolsky, Robert (January 1990). Stress in The Wild (PDF). Scientific American. 262 (1): 106—113. PMID 2294581. Процитовано 28 August 2012.
  • Sapolsky, Robert; Lewis C. Krey; Bruce S. McEwen (25 September 2000). The Neuroendocrinology of Stress and Aging: The Glucocorticoid Cascade Hypothesis. Science of Aging Knowledge Environment. 38: 21.
  • Sapolsky, Robert; L. Michael Romero and Allan U. Munck (2000). How Do Glucocorticoids Influence Stress Responses? Integrating Permissive, Suppressive, Stimulatory, and Preparative Actions. Endocrine Reviews. 21 (1): 55—89. doi:10.1210/er.21.1.55. PMID 10696570.
  • Sapolsky, Robert (September 2003). Taming stress. Scientific American. Sept. 2003: 87—95.
  • Sapolsky, Robert; Rodrigues SM. (2009). Disruption of Fear Memory through Dual-Hormone Gene Therapy. Biol Psychiatry. 65 (5): 441—4. doi:10.1016/j.biopsych.2008.09.003. PMC 2660393. PMID 18973875.
  • Sapolsky, Robert; Mitra R. (2009). Effects of enrichment predominate over those of chronic stress on fear-related behavior in male rats. Stress. 12 (4): 305—12. doi:10.1080/10253890802379955. PMID 19051124.
  • Sapolsky, Robert; Cheng MY., Sun G., Jin M., Zhao H. and Steinberg GK. (2009). Blocking glucocorticoid and enhancing estrogenic genomic signaling protects against cerebral ischemia. J Cereb Blood Flow Metab. 29 (1): 130—6. doi:10.1038/jcbfm.2008.105. PMID 18797472.

Курси

[ред. | ред. код]
  • Being Human: Life Lessons from the Frontiers of Science, курс від Teaching Company in 2012.[18]
  • Biology and Human Behavior: The Neurological Origins of Individuality, курс від Teaching Company in 2005.[19]
  • Stress and Your Body, курс від Teaching Company in 2010.[20]
  • Human Behavioral Biology, курс для студентів Стенфордського університету. 2011

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Роберт Сапольскі. Чому зебри не страждають на виразку. Пер. з англійської Ольги Любастової. – Київ: Фабула, 2020. – 400 с.
  • Роберт Сапольскі. Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. Пер. з англ. Олени Любенко. – Київ, Наш Формат, 2021. – 672 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://stanfordmag.org/contents/going-wild
  2. ↑ Robert Sapolsky. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 31 січня 2015.
  3. ↑ а б Vaughan, Christopher. Going Wild A biologist gets in touch with his inner primate. Stanford Magazine. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 1 лютого 2015.
  4. ↑ About Robert Sapolsky: advancing our understanding of stress for decades. Stanford University. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
  5. ↑ Transcript of How I Write Conversation with Robert Sapolsky. Stanford University. Процитовано 1 лютого 2015.
  6. ↑ Stanford Univ. detail of Prof. Sapolsky. Процитовано 1 лютого 2015.
  7. ↑ Stress: Portrait of a Killer. Stress: Portrait of a Killer. Stanford University, National Geographic. 2008. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2015.
  8. ↑ Brown, Patricia Leigh (19 квітня 2001). AT HOME WITH: DR. ROBERT M. SAPOLSKY; Family Man With a Foot In the Veld. New York Times Archives. New York Times Company. Процитовано 1 лютого 2015.
  9. ↑ Angier, Natalie (13 квітня 2004). No Time for Bullies: Baboons Retool Their Culture. New York Times Archives. New York Times Company. Процитовано 1 лютого 2014.
  10. ↑ Lehrer, Jonah (28 липня 2010). Under Pressure: The Search for a Stress Vaccine. Wired Magazine. Wired.com. Процитовано 1 лютого 2015.
  11. ↑ Robert Morris Sapolsky. www.macfound.org (англ.). Процитовано 1 червня 2021.
  12. ↑ About AAAS: John McGovern Lecture. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 1 лютого 2015.
  13. ↑ Sagan Prize Recipients. wonderfest.org. 2011. Процитовано 1 лютого 2015.
  14. ↑ Shwartz, Mark (7 березня 2007). Robert Sapolsky discusses physiological effects of stress. News. Stanford University. Процитовано 1 лютого 2015.
  15. ↑ Karen Song (Feb 26, 2008). Robert Sapolsky on YouTube. YouTubey. Процитовано 1 лютого 2015.
  16. ↑ Professor Sapolsky Explains the Origin of Religion Part 1/2. Процитовано 1 лютого 2015.
  17. ↑ Professor Sapolsky, Belief and Biology. Процитовано 1 лютого 2015.
  18. ↑ Robert Sapolsky (2012). Being Human: Life Lessons from the Frontiers of Science. The Teaching Company. Процитовано 20 квітня 2012.
  19. ↑ Robert Sapolsky (2005). Biology and Human Behavior: The Neurological Origins of Individuality, 2nd edition. The Teaching Company. Процитовано 10 листопада 2010.
  20. ↑ Robert Sapolsky (2010). Stress and Your Body. The Teaching Company. Процитовано 29 травня 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Сапольскі&oldid=41816586