Роберт де Бомон, 1-й граф Лестер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт де Бомон, 1-й граф Лестер
фр. Robert de Beaumont
Народився1046[4][5][6]
Помер5 червня 1118(1118-06-05)[1][2][3]
Країна Королівство Англія
Діяльністьвійськовослужбовець
Титулграф[d]
РідHouse of Beaumontd
БатькоRoger de Beaumontd
МатиAdeline of Meuland
Брати, сестриHenry de Beaumont, 1st Earl of Warwickd
У шлюбі зЕлізабет де Вермандуа[2] і Godehildd
ДітиWaleran de Beaumont, 1st Earl of Worcesterd, Robert de Beaumont, 2nd Earl of Leicesterd[2], Hugh de Beaumont, 1st Earl of Bedfordd[1], Isabella de Beaumontd[1], Isabel de Beaumontd[1][2], Adeline de Beaumontd і Auberie de Bellemonte (Beaumont)d[3]

Роберт де Бомон (фр. Robert de Beaumont; 1049 — 5 червня 1118) — англонормандський аристократ з роду де Бомон, один з найвпливовіших державних діячів Англії на рубежі XI-XII століття, граф Меланський (з 1081 р.) і1-й граф Лестер (c 1107 р.).

Біографія

[ред. | ред. код]
Герб Роберта де Бомон, графа де Мелан

Роберт був старшим сином Роджера де Бомона, великого нормандського барона і соратника Вільгельма Завойовника під час його перебування герцогом Нормандії, і Аделіни, спадкоємиці Меланського графства в Іль-де-Франсі. У 1066 р. юний Роберт брав участь в нормандському завоюванні Англії і битві при Гастінгсі, під час якої командував загоном піхоти на правому фланзі нормандських військ. Після коронації Вільгельма Завойовника королем Англії Роберту де Бомону було подаровано безліч[7] земельних володінь і манорів у різних частинах країни. Після смерті своєї матері в 1081 р. Роберт успадкував невелике Меланське графство на франко-нормандському кордоні, а також віконтство Іврі і сеньйорію Нортон. За ці володіння Роберт приніс оммаж королю Франції Філіпу I і, надалі, як французький пер, брав участь у засіданнях королівського суду (парламенту).

У 1094 р. помер батько Роберта, який залишив своєму синові великі землі в Нормандії: Румуа, Бріоні, Понт-Одемар, Ваттевіль і Бомон-ле-Роже. Таким чином Роберт перетворився на одного з найбагатших англонормандських аристократів, причому через географічне положення своїх земель він виявився васалом відразу трьох правителів: англійського короля Вільгельма II Руфуса, французького короля Філіпа I і нормандського герцога Роберта III Куртгьоза.

Володіння Роберта де Бомона у Франції
   Домен короля Франції
   Територія графства Мелан
   Герцогство Нормандія
Зеленим показані центри володінь Роберта де Бомона

Незважаючи на необхідність зберігати вірність трьом монархам, велику частину часу Роберт де Бомон проводив саме в Англії, де, завдяки своєму красномовству і державним талантам, посів одне з провідних місць при дворі короля. У 1100 р. Роберт брав участь у знаменитому королівському полюванні в Нью-Форесті, під час якого при загадкових обставинах був убитий Вільгельм II Руфус. При його наступнику, Генріху I, Роберт досяг вершини свого становища, ставши правою рукою короля і його головним радником. Бомон виступав за зміцнення королівської влади, в тому числі і в церковних питаннях, і активно підтримував рішучу позицію, зайняту Генріхом I в боротьбі за інвеституру. У 1105 р. він навіть був відлучений від церкви Папою Римським Пасхалієм II за виступи на захист королівських прерогатив при призначенні єпископів. Після примирення Генріха і архієпископа Ансельма відлучення було знято. Керівні ролі в королівській адміністрації Роберт де Бомон зберігав практично до самої своєї смерті, хоча до кінця 1110-х рр.. його став відтісняти Роджер, єпископ Солсберійський.

У 1106 р. Роберт де Бомон брав участь у нормандському поході короля і командував одним з англійських полків під час бою при Таншбре, в результаті якого Нормандія була завойована Генріхом I. Через рік король подарував Роберту титул графа Лестера.[8] Помер Роберт де Бомон в 1118 р., за свідченням Генріха Хантінгдонського від горя і приниження, коли стало відомо, що його дружина Елізабет де Вермандуа зрадила йому з Вільгельмом де Варенном. Незабаром після смерті Роберта Елізабет та Вільгельм де Варенн поєдналися офіційним шлюбом.

Шлюб і діти

[ред. | ред. код]
  1. Емма де Бомон (нар. у 1102 р.);
  2. Роберт де Бомон (1104—1168), 2-й граф Лестер;
  3. Валеран де Бомон (1104—1166), граф Меланський, 1-й граф Вустер;
  4. Гуго де Бомон (нар. 1106), граф Бедфорд;
  5. Аделіна де Бомон (нар. бл. 1100), заміжня першим шлюбом за Гуго IV, сеньйором де Монфор-сюр-Рісль, другим шлюбом за Річардом де Гранвіля;
  6. Обрі де Бомон, одружена з Гуго II, сеньйором де Шатонеф-ан-Тімерез;
  7. Матільда ​​де Бомон (нар. бл. 1114), одружена з Вільгельмом Ловель, сеньйором д'Іврі;
  8. Ізабелла де Бомон (бл. 1102—1172?), Коханка короля Генріха I, одружена першим шлюбом за Гілбертом де Клером, 1-м граф Пембрук, другим шлюбом за Ерве де Монморансі, коннетаблем Ірландії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  2. а б в г д Kindred Britain
  3. а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. Foundation for Medieval Genealogy
  5. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. За оцінками на основі Книги Страшного суду, Роберт де Бомон володів більш, ніж 91 маєтками на території Англії.
  8. Протягом усього періоду свого правління (1100—1135) Генріх I надав тільки два графських титули: їх отримали Роберт де Бомон і Роберт Глостерський .

Посилання

[ред. | ред. код]



Попередник
Гуго де Мелан
граф де Мелан
10811118
Наступник
Галеран де Бомон
Попередник
Нове утворення
граф Лестер
1107-1118
Наступник
Роберт де Бомон