Робуста (вид кави)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Необсмажені зерна робусти
Традиційний метод сушіння кавових зерен у Калібару (Індонезія)

Робуста — вид кавових зерен, що відрізняється низькою кислотністю, добре вираженим гірким присмаком та міцністю, використовується здебільшого у виробництві розчинної кави, під час приготування еспресо, є також складовою частиною сумішей меленої кави. Зерна робусти вирощуються на кавових деревах Coffea canephora, що походять із центральної та західної частин Субсахарської Африки.[1] Робуста має більший врожай, майже подвійну дозу кофеїну й антиоксидантів,[2] зручна у догляді; на відміну від арабіки, робуста більш стійка до захворювань. Напій із зерен робусти є міцним та насиченим, однак зазвичай більш гірким, ніж арабіка, через високий вміст піразину; аромат робусти можна охарактеризувати як землистий.

Вирощування та вживання

[ред. | ред. код]

Близько 30% кави, що вирощується в світі, є робустою.[3] Її вирощують здебільшого у В'єтнамі, куди наприкінці ХІХ століття потрапили французькі колоністи; вирощують робусту також в Індії, Африці та Бразилії, де вона відома також під назвою conilon.[4][5] Не так давно В'єтнам, що виробляє більшу частину обсягів робусти, став найбільшим експортером зерен робусти в світі, охоплюючи більше 40% від загальносвітового її виробництва. Далі йдуть Бразилія (25% світового виробництва), Індонезія (15%), Індія (6%) та Уганда (4,5%).[6] Бразилія й досі залишається найбільшим виробником кави в світі, продукуючи третину її світових обсягів, більше 70% виробленої в Бразилії кави є арабікою.[7][8]

За робустою досить легко доглядати, до того ж вона має більші врожаї, ніж арабіка, тому виробляти її дешевше.[9] Напій із зерен робусти має міцний та насичений смак, проте зазвичай він більш гіркий, ніж арабіка, через високий вміст піразину; аромат робусти можна охарактеризувати як землистий.[10][11] Арабіка має м'якіший смак, більшу кислотність та багатший аромат, тому часто перевага надається саме їй; виробництво робусти довгий час не було в пріоритеті, зерна її не милися, через що смак робусти був жорсткішим.[12][13][14] Однак міцний аромат може бути привабливим у кавових сумішах — він додає їм міцності та «завершеності», особливо це помітно в італійській кавовій культурі; ретельно оброблені та вимиті зерна робусти можуть бути високоякісними та більш м'якими на смак, ніж зерна арабіки не дуже високої якості.[14] Відбірні зерна робусти входять до складу традиційних кавових сумішей для приготування італійського еспресо (їхня частка становить близько 10—15%), завдяки їм напій має більш повний смак та щільнішу пінку («крема»). Робуста застосовується також як стимулятор, сечогінний засіб, антиоксидант, жарознижувальний засіб; корисним є її застосування при спастичній астмі.[15][16]

Характеристика рослин

[ред. | ред. код]
Цвітіння робусти
Докладніше: Робуста

Робуста є різновидом покритонасінних родини маренових. Науковці часто ідентифікують рослину як Coffea canephora, хоча вона широко відома під синонімом Coffea robusta. Назва Coffea canephora має два основних варіанти — C. c. robusta і C. c. nganda.[1] Дерева мають дрібну кореневу систему, ростуть як у вигляді дерев висотою близько 10 м, так і у вигляді чагарників. Цвітуть нерегулярно. Плоди («вишні») мають овальну форму; період дозрівання плодів становить близько 10—11 місяців. Дерева робусти дають більший врожай, ніж арабіка, містять більше кофеїну — 2,7%, тоді як у арабіці його частка становить 1,5%[17] — та менше цукру (3—7%, тоді як у арабіці — 6—9%).[18] Робуста менш чутлива до захворювань та шкідників, ніж арабіка,[19] тому не потребує надто активного застосування пестицидів і гербіцидів.

Робуста походить із заліснених височин Ефіопії, росте у Західній та Центральній Африці від Ліберії до Танзанії та на південь до Анголи. До 1897 робуста не визнавалася окремим різновидом кавового дерева[20] — її виокремили лише через більш ніж сто років після арабіки.[21][22] Дерева робусти були помічені також на Борнео, у Французькій Полінезії, Коста-Риці, Нікарагуа, Ямайці та на Малих Антильських островах.[23]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б J. Dagoon (2005). Agriculture & Fishery Technology Iv. Rex Bookstore, Inc. с. 58. Процитовано 22 липня 2011.
  2. ↑ Vignoli, J. A.; Bassoli, D. G.; Benassi, M. T. (2011). Antioxidant activity, polyphenols, caffeine and melanoidins in soluble coffee: The influence of processing conditions and raw material. Food Chemistry. Elsevier Ltd. 124 (3): 863—868. doi:10.1016/j.foodchem.2010.07.008.
  3. ↑ Brewed awakening: Plenty of coffee, too few drinkers. The Economist. 13 липня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
  4. ↑ A. Rami Horowitz (2004). Insect pest management: field and protected crops. Springer. с. 41. Процитовано 23 серпня 2011.
  5. ↑ Roseane M Santos (2009). An Unashamed Defense of Coffee. Xlibris Corporation. с. 269. Процитовано 23 серпня 2011.
  6. ↑ Robusta Coffee Production. United States Department of Agriculture - Foreign Agricultural Service. 18 грудня 2015. Процитовано 9 травня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Coffee Production. United States Department of Agriculture - Foreign Agricultural Service. 18 грудня 2015. Архів оригіналу за червня 3, 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  8. ↑ Arabica Coffee Production. United States Department of Agriculture - Foreign Agricultural Service. 18 грудня 2015. Архів оригіналу за червня 3, 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  9. ↑ Miyanari, Walter (2008). Aloha Coffee Island. Savant Books & Publications. с. 7. Процитовано 13 грудня 2011.
  10. ↑ Andrew J. Taylor, Robert Linforth (2010). Food Flavour Technology. John Wiley and Sons. с. 68. Процитовано 13 грудня 2011.
  11. ↑ Wintgens, Jean Nicolas (2009). Coffee: Growing, Processing, Sustainable Production: A Guidebook for Growers. Wiley-VCH. с. 799. Процитовано 13 грудня 2011.[недоступне посилання з липня 2019]
  12. ↑ Miyanari, Walter (2008). Aloha Coffee Island. Savant Books & Publications. с. 6. Процитовано 13 грудня 2011.
  13. ↑ Kaffee - Ein Genuss. Henning Seehusen, Joerg Lehmann. 2005. Процитовано 8 травня 2016.
  14. ↑ а б The Coffee Exporter’s Guide - Third Edition. International Trade Center. 30 січня 2012. Процитовано 8 травня 2016.
  15. ↑ Reynolds, Richard (1 лютого 2006). Robusta's Rehab. CoffeeGeek. Coffee Geek. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 5 січня 2010.
  16. ↑ Robertson, Carol (2010). The Little Book of Coffee Law. American Bar Association. с. 52. Процитовано 13 грудня 2011.
  17. ↑ Mark Nesbitt (2005). The Cultural History of Plants. Taylor & Francis. с. 177. Процитовано 22 липня 2011.
  18. ↑ Understanding the Difference: Arabica vs Robusta. The Coffee Barrister. 31 липня 2016. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  19. ↑ Benoit Daviron; Stefano Ponte (2005). The Coffee Paradox: Global Markets, Commodity Trade and the Elusive Promise of Development. Zed Books. с. 51. ISBN 978-1-84277-457-1.
  20. ↑ Pierre, Jean Baptiste Louis ex Froehner, Albrecht. 1897. Notizblatt des Königlichen botanischen Gartens und Museums zu Berlin 1(7): 237–238
  21. ↑ Linnaeus, Carl von. 1753. Species Plantarum 1: 172
  22. ↑ Mark Nesbitt (2005). The Cultural History of Plants. Taylor & Francis. с. 176. Процитовано 22 липня 2011.
  23. ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Families, Coffea canephora. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 26 листопада 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Робуста_(вид_кави)