Рогачевський Георгій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рогачевський Георгій Олексійович
Народження5 травня 1920(1920-05-05)
Протопопівка, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР
Смерть7 серпня 1996(1996-08-07) (76 років)
Київ, Україна
ПохованняБерковецьке кладовище
Країна СРСР
 Україна
Рід військПрапор ВМФ СРСР ВМФ СРСР
ОсвітаВійськово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Роки служби19371971
ПартіяКПРС
Звання Капітан 1-го рангу
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Визволення Криму
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Одеси» медаль «За оборону Севастополя» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Георгій Олексійович Рогачевський (5 травня 1920, Лісне — 7 серпня 1996, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир ланки торпедних катерів 2-го дивізіону 1-ї Севастопольської ордена Нахімова бригади торпедних катерів Чорноморського флоту, старший лейтенант.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 травня 1920 року в селі Лісне Середино-Будського району Сумської області України в сім'ї робітника. Росіянин. Член ВКП (б) / КПРС з 1946 року. Разом з батьками переїхав до селища Вороніж Шосткинського району, а в 1928 році — в Путивль, а потім — до Глухова. У 1937 році закінчив середню школу.

У Військово-Морському Флоті з 1937 року. У 1939 році закінчив Військово-морське артилерійське училище, а в 1941 році — Чорноморське вище військово-морське училище в Севастополі. У березні 1941 року у званні мічмана направлений в 1-у бригаду торпедних катерів. Напередодні війни командував ТКА-42. На цьому катері провоював майже всі роки німецько-радянської війни.

Учасник радянсько-німецької війни з 1941 року. В період боїв за відвоювання Криму з 3 по 4 травня 1944 року потопив транспорт і 2 баржі противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за мужність і відвагу, проявлені в боях при визволенні Криму, старшому лейтенанту Георгію Олексійовичу Рогачевському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3799).

Після війни Георгій Рогачевський продовжував служити в ВМФ СРСР. У 1958 році закінчив Військово-морську академію в Ленінграді. Командував з'єднаннями кораблів, готував кадри для флоту. З 1971 року в чині капітана 1-го рангу — в запасі.

Могила Георгія Рогачевського.

Жив у місті Києві. Працював старшим інженером в Інституті геохімії і фізики мінералів Академії наук УРСР. Був дійсним членом мінералогічного товариства СРСР. Помер 7 серпня 1996 року. Похований у Києві на міському кладовищі «Берківці».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки, медалями.

У мистецтві

[ред. | ред. код]

У 1948 році скульптурний портрет Героя виконав радянський скульптор Степан Карташов (зберігається у Сімферопольському художньому музеї)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карташов (Карташев), Степан Семенович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Т. 4, книга 2 (Каев—Кобозев). — С. 278. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • В путешествие по Сумщине. Харків, 1979(рос.)
  • Герои боёв за Крым. — Сімферополь: Таврия, 1972.(рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988(рос.)
  • Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харків: Прапор, 19(рос.)