Перейти до вмісту

Родді Річ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Родді Річ
Ім'я при народженніангл. Rodrick Wayne Moore Jr.[1]
ПсевдоRoddy Ricch[2]
Народився22 жовтня 1998(1998-10-22)[3] (26 років)
Комптон, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна США[2]
Діяльністьрепер, співак, автор пісень
Alma materCarson High Schoold, Westchester Enriched Sciences Magnetsd і Compton High Schoold
Знання мованглійська
Роки активності2017 — тепер. час
Жанргіпгоп, треп, поп-реп і гіп-гоп Західного узбережжя
IMDbID 10547711
Сайтroddyricchofficial.com

Родрік Вейн Мур-молодший (англ. Rodrick Wayne Moore Jr.[4][5]; народився 22 жовтня 1998 року), відомий як Родді Річ (англ. Roddy Ricch), американський репер із Комптона, Каліфорнія. Став відомим у 2018 році зі своїм синглом "Die Young", який посів 98 місце в Billboard Hot 100. Перші два мікстейпи Річа, Feed Tha Streets (2017) і Feed Tha Streets II (2018), також отримали широке визнання[6]. У 2019 році Річ був представлений у синглі Ніпсі Гассла «Racks in the Middle», який приніс йому премію Греммі за найкраще реп-виконання, а також у синглі «Ballin'» Mustard, номінованому на Греммі.

Дебютний студійний альбом Річа Please Excuse Me for Being Antisocial (2019) випущений на Atlantic Records і Bird Vision Entertainment і дебютував на вершині Billboard 200[7].

Річ отримав кілька нагород, включаючи премію Греммі у дев'яти різних номінаціях, а також дві премії BET Awards, дві BET Hip Hop Awards та American Music Award.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Родрік Вейн Мур-молодший народився 22 жовтня 1998 року в Комптоні, штат Каліфорнія, де і виріс. Відвідував Compton High School[8]. Родді Річ почав читати реп і співати з 8 років, а у віці 12 років читав реп для артиста Кендріка Ламара, який на той час набував популярності[9]. Він почав робити біти серйозно у віці 16 років[10]. У Комптоні Річ був членом Парк-Віллідж Комптон Кріпс[11] і має дві татуювання «С», що символізує його ймовірну приналежність до банди[12]. Він також недовго перебував у в’язниці округу, коли був випущений його мікстейп Feed Tha Streets II[12]. У підлітковому віці Річ слухав Ліл Вейна, Young Thug, Future та Speaker Knockerz[13].

Кар’єра

[ред. | ред. код]

2017–2018: Feed Tha Streets, мікстейпи та колаборації

[ред. | ред. код]

У листопаді 2017 року Родді Річ випустив дебютний мікстейп Feed Tha Streets, який також є його першим музичним проєктом. Запис був схвально сприйнятий реперами Мік Мілл, Ніпсі Гассл, 03 Greedo, а також відомого продюсера Mustard. У березні 2018 року він випустив EP Be 4 Tha Fame.

У липні 2018 року вийшов пустив сингл «Die Young», спродюсований London on da Track. Пісня була присвячена його другові дитинства. Музичне відео набрало понад 80 мільйонів переглядів на YouTube і 120 мільйонів прослуховувань на Spotify[14]. У серпні 2018 року він випустив сингл «Ricch Forever», спродюсований DJ Bugsy[15]. Того місяця Marshmello випустив попередній перегляд спільного треку з Річем під назвою «Project Dreams», який був випущений 7 грудня 2018 року.

2 листопада 2018 року Річ випустив другий мікстейп Feed Tha Streets II[16]. Альбом досяг 67-го місця в чарті Billboard 200[17] і 36-го місця в чарті Top R&B/Hip-Hop Albums[18][19].  Пізніше цього місяця Marshmello представив новий трек з Річем[20].

2019–2020: Please Excuse Me for Being Antisocial та "The Box"

[ред. | ред. код]

15 лютого 2019 року Річ був представлений разом з американським продюсером Hit-Boy у синглі американського репера Ніпсі Гассла «Racks in the Middle», який згодом увійшов у 40 найкращих хітів Billboard Hot 100[21] і отримав премію Греммі за найкраще реп-виконання. Рівно через місяць, 15 березня, він був представлений разом з американським репером Tyga в реміксі на хіт-сингл американського співака Post Malone "Wow". 28 червня він співпрацював з американським ді-джеєм і продюсером Mustard над синглом "Ballin'" з третього студійного альбому Mustard Perfect Ten, який став найвищою піснею Mustard в чартах Hot 100[22]. Пісня була номінована як найкраще реп/санг виконання на церемонії вручення премії Греммі 2020 року.

11 жовтня 2019 року Річ випустив сингл "Big Stepper", головний сингл дебютного студійного альбому Please Excuse Me for Being Antisocial. Через два тижні, 25 жовтня, випустив другий сингл з альбому «Start wit Me» за участю американського репера Gunna. 25 листопада випустив третій і останній передрелізний сингл альбому «Tip Toe», за участю американського репера A Boogie wit da Hoodie. 6 грудня 2019 року альбом був випущений, дебютував і провів чотири тижні поспіль на першому місці в Billboard 200. Він став дебютним реп-альбомом у США, який провів найдовше часу на першому місці, з 2003 року[23]. Альбом містив сингл Річа з найвищим рейтингом «The Box», який очолював Hot 100 протягом одинадцяти тижнів.

У 2020 році він з'явився в низці пісень інших виконавців, включаючи оду Ніпсі Гасслу "Letter to Nipsey" від Міка Мілла, "Numbers" A Boogie wit da Hoodie разом з Gunna і London on da Track і "Walk Em Вниз» від NLE Choppa. У квітні 2020 року Річ був представлений на «Rockstar» від DaBaby, який став його другим синглом номер один у Billboard Hot 100. Річ став першим виконавцем, який досяг перших двох синглів номер один у тому ж році, відколи це зробив Ед Ширан у 2017 році[24]. Річ виграв Альбом року на BET Awards 2020[25]. Він провів вісімнадцять тижнів на вершині Hot 100, найбільше для будь-якого виконавця у 2020 році[26]. 3 липня 2020 року Річ був представлений разом з іншим американським репером 50 Cent на посмертному синглі покійного американського репера Попа Смоука «The Woo» з дебютного студійного альбому Смоука Shoot for the Stars, Aim for the Moon.

Під час інтерв'ю GQ Річ розповів, що його другий студійний альбом завершено, однак він сказав, що чекає слушного моменту, щоб його випустити. Річ назвав альбом "повноцінним шедевром. Справжня ідея. Справжня робота"[27]. 24 листопада 2020 року він показав майбутній проєкт під назвою «Love Is Barely Real Anymore»[28].

Річ зрівнявся з The Weeknd як найбільш номінований виконавець на American Music Awards 2020, обидва мали вісім номінацій[29]. Він отримав шість номінацій на 63-й щорічній премії Греммі, в тому числі на «Пісню року» та «Запис року» за «The Box» і «Rockstar» відповідно[30]. Variety назвав його проривним виконавцем 2020 року[31], а Apple Music нагородила його альбомом і піснею року у 2020 році[32], причому Please Excuse Me for Being Antisocial, і «The Box» відповідно стали найбільш популярними альбомом і піснею року у всьому світі на платформі[33]. Він посів третє місце в чарті Billboard на кінець року для найкращих виконавців[34].

2021: Стрілянина та Live Life Fast

[ред. | ред. код]

21 лютого 2021 року в Атланті, штат Джорджія, сталася стрілянина в музичному кліпі Родді Річа і 42 Dugg, в результаті чого троє людей отримали поранення. Пізніше американському хіп-хоп виконавцю OMB Peezy було пред'явлено звинувачення у стрілянині із застосуванням смертельної зброї при обтяжуючих обставинах та володінні вогнепальною зброєю під час вчинення злочину. Родді та 42 Dugg залишилися неушкодженими. Усі троє поранених вижили[35]. Відео на пісню «4 Da Gang» було випущено, і пісня досягла 67-го місця в Billboard Hot 100. 4 червня 2021 року Річ випустив сингл «Late at Night», який дебютував під номером 20 на Hot 100. 11 червня 2021 року Річ був представлений на третьому студійному альбомі Polo G Hall of Fame на треку «Fame & Riches».

14 вересня 2021 року Родді Річ опублікував історію в Instagram, анонсувавши альбом під назвою Live Life Fa$t[36]. Альбом був офіційно випущений 17 грудня 2021 року[37]. Він дебютував на першому місці в чарті Billboard Top R&B/Hip-Hop Albums Chart (це другий альбом Річа з таким результатом), було продано 62 000 копій[38].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2019 році Родді Річ був заарештований за домашнє насильство після того, як він нібито напав на свою дівчину у своєму будинку в Лос-Анджелесі. Записи про арешт показують, що уродженець Комптона був затриманий о 5:40 ранку за тихоокеанським часом, а пізніше звільнений під заставу 50 000 доларів. Пізніше окружна прокуратура Лос-Анджелеса зняла всі звинувачення через недостатність доказів[39].

У 2020 році у Родді Річа народився син від моделі та бізнес-леді Аллі Мінаті[40][41].

Родді Річ виріс у християнській родині[42].

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Річ черпає натхнення для пісень зі свого життя[43].

Кеді Ленг з журналу Time відзначила «чудовий музичний стиль Річа, як репера, який поєднує коріння [хіп-хопу] Західного узбережжя зі звуком треп-музики та чиказького дрил-репу, що набуває додаткової ваги у його текстах, які варіюються від роздумів про суворі реалії життя до нападів нестримної бравади»[23].

Річ був визнаний за його хрипкий голос, «який творить чудеса з вокальними фільтрами»[44]. Пол Томпсон з Vulture назвав Річа «безперечно талановитим вокалістом, а іноді й переконливим автором пісень», висловивши думку, що він «часто використовує той самий синтаксис та вокальні інтонації, що і Young Thug»[45]. Його музичний стиль поєднує реп і спів[46].

Річ визнав вплив на свою творчість Кендріка Ламара, який також родом з міста Комптон[47]. Він заявив, що репер Speaker Knockerz мав на нього найбільший вплив[12].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  • Please Excuse Me for Being Antisocial (2019)
  • Live Life Fast (2021)
  • Love is Barely Real Anymore (2023)

Мікстейпи

[ред. | ред. код]
  • Feed Tha Streets (2017)
  • Feed Tha Streets II (2018)
  • Feed Tha Streets III (2022)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ BMI | Repertoire Search
  2. ↑ а б Roddy Ricch
  3. ↑ https://www.famousbirthdays.com/people/roddy-ricch.html
  4. ↑ BMI Celebrates its 2022 GRAMMY Nominees. BMI.com (англ.). 23 листопада 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  5. ↑ Roddy Ricch Is a Star, But Has No One to Celebrate With. Rolling Stone. 23 грудня 2019. Процитовано 13 квітня 2022.
  6. ↑ III, Robby Seabrook IIIRobby Seabrook. Roddy Ricch Pulls Out a Rack in XXL's ABCs. XXL Mag (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  7. ↑ Caulfield, Keith; Caulfield, Keith (16 грудня 2019). Roddy Ricch Debuts at No. 1 on Billboard 200 With ‘Please Excuse Me for Being Antisocial’. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  8. ↑ III, Robby Seabrook IIIRobby Seabrook. The Break Presents: Roddy Ricch - XXL. XXL Mag (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  9. ↑ ‪Kendrick Lamar Told A Then 12-year-old Roddy Ricch He Was "going To Be Something" | DailyRapFacts. dailyrapfacts.com (амер.). 25 грудня 2019. Процитовано 13 квітня 2022.
  10. ↑ o-4-l.
  11. ↑ Roddy Ricch: speaks on growing up in Compton, being a crip & hit record Die Young (укр.), процитовано 13 квітня 2022
  12. ↑ а б в “At the End of the Day, I Hold My Own Nuts”: An Interview with Roddy Ricch. Passion of the Weiss. 13 червня 2018. Процитовано 13 квітня 2022.
  13. ↑ Roddy Ricch makes soulful anthems for overcoming. The FADER (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  14. ↑ Holmes, Charles; Holmes, Charles (13 листопада 2018). Song You Need To Know: Roddy Ricch, 'Die Young'. Rolling Stone (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  15. ↑ therapfest.com http://therapfest.com/buzzing-la-rapper-roddy-ricch-teams-dj-bugsy-new-single-ricch-forever/. Процитовано 13 квітня 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  16. ↑ Roddy Ricch Represents for the West Coast on 'Feed Tha Streets II'. HYPEBEAST. 2 листопада 2018. Процитовано 13 квітня 2022.
  17. ↑ Billboard 200. Billboard (амер.). 2 січня 2013. Процитовано 13 квітня 2022.
  18. ↑ devops (2 січня 2013). Top R&B/Hip-Hop Albums. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  19. ↑ Why Compton Rapper Roddy Ricch Is Already A Superstar. UPROXX (амер.). 2 листопада 2018. Процитовано 13 квітня 2022.
  20. ↑ Bein, Kat; Bein, Kat (13 листопада 2018). Marshmello Teases Tune With Roddy Ricch ‘Coming Soon’: Watch. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  21. ↑ Meek Mill Previews Upcoming Record With Roddy Ricch. HotNewHipHop (англ.). 25 серпня 2018. Процитовано 13 квітня 2022.
  22. ↑ Roddy Ricch. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  23. ↑ а б Going Viral Helped Catapult Roddy Ricch and 'The Box' to #1 — But There's More to the Story. Time (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  24. ↑ Trust, Gary; Trust, Gary (8 червня 2020). DaBaby & Roddy Ricch’s ‘Rockstar’ Rises to No. 1 on Billboard Hot 100. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  25. ↑ 2020 BET Awards Full Nominations List | Entertainment Tonight. www.etonline.com (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  26. ↑ Trust, Gary; Trust, Gary (13 липня 2020). DaBaby’s ‘Rockstar’ Rules Hot 100 For Fifth Week, Pop Smoke’s ‘For the Night’ Debuts in Top 10. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  27. ↑ Grant, Shawn (11 серпня 2020). Roddy Ricch Says He is Aiming to Create a 'Full Blown Masterpiece'. The Source (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  28. ↑ Roddy Ricch Teases New Project. Rap Favorites (амер.). 25 листопада 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
  29. ↑ Grein, Paul; Grein, Paul (26 жовтня 2020). 12 Top Takeaways from the 2020 American Music Award Nominations. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  30. ↑ Grammy Nominations 2021: See the List. The New York Times (амер.). 24 листопада 2020. ISSN 0362-4331. Процитовано 13 квітня 2022.
  31. ↑ Barker, Andrew; Barker, Andrew (2 грудня 2020). Roddy Ricch Is Variety’s Breakthrough Artist of 2020. Variety (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  32. ↑ Apple announces second annual Apple Music Awards. Apple Newsroom (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  33. ↑ Eggertsen, Chris; Eggertsen, Chris (3 грудня 2020). Roddy Ricch Dominates Apple Music’s Year-End Charts. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  34. ↑ tolsen (2 січня 2013). Top Artists. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  35. ↑ 42 Dugg confirms he’s fine after gun shooting reports, Roddy Ricch also reportedly good. REVOLT (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  36. ↑ Roddy Ricch Fuels Album Speculation With New Tweet. HotNewHipHop (англ.). 16 вересня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  37. ↑ Roddy Ricch’s Sophomore Album ‘Live Life Fast’ Drops December 17. HipHopGet (амер.). 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  38. ↑ Anderson, Trevor; Anderson, Trevor (30 грудня 2021). Roddy Ricch’s ‘Live Life Fast’ Debuts at No. 1 on Top R&B/Hip-Hop Albums Chart. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  39. ↑ Saponara, Michael; Saponara, Michael (14 серпня 2019). Roddy Ricch Arrested for Felony Domestic Violence: Report. Billboard (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  40. ↑ Roddy Ricch welcomes birth of baby son with girlfriend Allie Minati. Capital XTRA (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  41. ↑ Roddy Ricch reportedly welcomes baby boy. REVOLT (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  42. ↑ Holmes, Charles; Holmes, Charles (23 грудня 2019). Roddy Ricch Is a Star, But Has No One to Celebrate With. Rolling Stone (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  43. ↑ Nast, Condé (24 січня 2020). Chart-Topping Rapper Roddy Ricch Won't Let Superstardom Change Him. GQ (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  44. ↑ Twitter; Instagram; Email; Facebook (5 грудня 2019). For Nipsey Hussle friend Roddy Ricch, Grammy recognition is bittersweet. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  45. ↑ Thompson, Paul (13 січня 2020). How Roddy Ricch’s ‘The Box’ Just Became Rap’s First Viral No. 1 Hit of 2020. Vulture (амер.). Процитовано 13 квітня 2022.
  46. ↑ III, Robby Seabrook IIIRobby Seabrook. Roddy Ricch's Craziest Moment So Far Involves Meeting J. Cole - XXL. XXL Mag (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
  47. ↑ Roddy Ricch Explains How Meeting Kendrick Lamar As A Teenager Inspired His Career. Genius (англ.). Процитовано 13 квітня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Родді_Річ