Родина Володимира Путіна
Родина Володимира Путіна | |
Країна | Росія |
---|---|
Родина Володимира Путіна у Вікісховищі |
Путіни походять із російського селянства. Спіридон Іванович Путін (1879—1965) був кухарем у Горках, його син Володимир (1911—1999) брав участь у Великій Вітчизняній війні, онук Володимир (народився в 1952) зробив кар'єру в КДБ та ФСБ, у 1999 році став прем'єр-міністром РФ, у 2000—2008 роках обіймав посаду президента країни, на яку повернувся у 2012 році.
У 1983 році Путін одружився з Людмилою Олександрівною Шкребневою, яка народила двох дочок — Марію (1985) і Катерину (1986). До 2014 року цей шлюб було розірвано.
Офіційної інформації про сім'ю Путіна вкрай мало. Відомо тільки, що обидві дочки живуть і працюють у Росії, що до 2017 року президент мав двох онуків. Багато ЗМІ ототожнюють Марію Путіну з медиком-ендокринологом Марією Воронцовою, дружиною голландця Йорріта Йооста Фаассена, співвласником компанії «Номеко»; як другу дочку Путіна ідентифікують Катерину Тихонову, дружину мільярдера Кирила Шамалова, голову фонду «Національний інтелектуальний розвиток» та компанії «Іннопрактика».
У джерелах фігурують й інші родичі Володимира Путіна, які посіли чільне становище у різноманітних бізнес-структурах. Це його двоюрідний брат Ігор Олександрович Путін (віце-президент та член правління "Майстер-банку"), двоюрідні племінники Роман Ігорович Путін (голова ради директорів ТОВ «Група компаній МРТ», співвласник компанії «МРТ-АВІА») та Михайло Шеломов. У 2022 році автори одного з журналістських розслідувань назвали двоюрідною племінницею Путіна Ганну Євгенівну Цивільову — власницю великої вугледобувної компанії «Колмар», дружину губернатора Кемеровської області Сергія Цивільова.
Путіни та родинні їм сім'ї (Шеломови, Чурсанови, Буянови, Фоміни та інші) як мінімум з XVII століття були селянами Тверського повіту. Найбільш ранній відомий предок Володимира Путіна згаданий у 1627—1628 роках у писцевій книзі цього повіту — це Яків Нікітін, бобиль села Бородіно приходу села Тургінове, вотчини боярина Івана Микитовича Романова (дядька царя Михайла Федоровича)[1][2]
Дідом президента був Спірідон Іванович Путін (1879—1965)[3], який народився в селі Поміново Тверського повіту Тверської губернії[4]. У 12 років його віддали «в кухарське навчення» в Тверський трактир, пізніше він потрапив до петербурзького ресторану, одружився з односельчанкою Ольгою Іванівною Чурсановою, працював кулінаром в «Асторії» на Гороховій вулиці. Брав участь у Першій світовій війні, після революції, рятуючись від голоду, повернувся з сім'єю до Помінового, згодом переїхав до Москви. Працював кухарем у Гірках, готував для Надії Крупської, Марії та Дмитра Ульянових до самої їхньої смерті. 1940 року став старшим кухарем пансіонату Московського міськкому партії «Іллічівський» у селі Іллінському. Там годував міністра культури Катерину Фурцеву, перших секретарів Московського ДК Віктора Гришина та Івана Капітонова, Микиту Хрущова та його матір, працював до вісімдесяти років[5][6][7].
Син Спиридона Івановича, Володимир Спіридонович Путін (1911—1999) народився Поміново[4]. У 1933—1934 роках він служив на підводному флоті [8], з червня 1941 брав участь у Великій Вітчизняній війні. Воював у складі 330-го стрілецького полку 86-ї дивізії Червоної армії, захищаючи Невський п'ятачок, був тяжко поранений осколком у ліву гомілку і стопу (17 листопада 1941)[9][10]. Був нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною». Член ВКП(б) із 1941 року. Після війни працював майстром на заводі імені Єгорова. В 1985 був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня[11].
Володимир Спіридонович був одружений з Марією Іванівною Шеломовою (1911—1998)[12], що походила з села Заріччя Тверського повіту Тверської губернії[4]. Вона працювала на заводі, пережила блокаду Ленінграда. Штаб КБФ нагородив її медаллю «За оборону Ленінграда». Старший син Путіних, який народився до війни, помер під час блокади, а в 1952 народився ще один син — Володимир[13]. Він закінчив юридичний факультет Ленінградського університету, з 1977 року працював у КДБ, 1999 року очолив уряд Росії, а 2000 року став президентом.
У 1983 році Володимир Володимирович Путін одружився з Людмилою Олександрівною Шкребньовою (згодом випускницею філологічного факультету Ленінградського університету, викладачкою німецької мови). У 1985 році в цій сім'ї народилася дочка Марія, у 1986 — дочка Катерина (обох назвали на честь бабусь)[14]. Вони навчалися в петербурзькій приватній гімназії Петершуле (Peterschule) з поглибленим вивченням німецької мови, потім протягом двох років — у Москві в школі імені Гааза при посольстві Німеччини. З 2000 року з метою безпеки повністю перейшли на домашнє навчання. Відомо про їх заняття фітнесом та ушу, а також мовами — вони вільно володіють англійською, німецькою, французькою, а Катерина знає ще й корейську[15].
У 2003 році дочки Путіна вступили до Санкт-Петербурзького університету: Марія на біолого-ґрунтовий факультет, Катерина — на Східний, на кафедру історії країн Далекого Сходу[16][17]. Дипломи вони отримали у МДУ[18][19]. Недоторканність приватного життя дочок Путіна ретельно охороняється, публікувалася версія, що якщо вони числилися у вузі, то не під своїми прізвищами[20][21]. 20 грудня 2012 року, реагуючи на прес-конференції на пряме запитання журналіста про те, чи є в нього онуки, Путін уникнув відповіді, заявивши, що країні навряд чи потрібно це знати, але сказав, що обидві його дочки перебувають у Москві, « навчаються і частково працюють»[22].
Відповідно до поширеної в західних та російських ЗМІ інформації, Марія Путіна одружена з голландцем Йоррітом Йоостом Фаассеном, бізнесменом, колишнім топ-менеджером Газпромбанку та російської консалтингової групи «МЕФ аудит»[20][18][23][24]. У ЗМІ повідомлялося, що деякий час Марія проживала в нідерландському місті Ворсхотен, проте Путін у 2015 році стверджував, що жодна з його дочок ніколи не жила за кордоном[25][26][27][28]. Станом на 2015 рік Марія Фаассен — випускниця факультету фундаментальної медицини МДУ (за даними The New Times), навчалася як Марія Володимирівна Воронцова[20], кандидат медичних наук, спеціаліст у галузі ендокринології. Співавтор наукового дослідження на тему "Стан антиоксидантної системи крові у пацієнтів з акромегалією ". Є співробітником Ендокринологічного наукового центру в Москві, бере участь у благодійному проекті фонду «Альфа-Ендо», що фінансується Альфа-Груп, мета якого — допомога дітям із захворюваннями ендокринної системи[18]. Співвласниця компанії Номеко, що бере участь у реалізації найбільшого у російському охороні здоров'я приватного інвестиційного проекту боротьби з раком; його вартість оцінюється в 40 млрд рублів[29].
За даними ЗМІ, Катерина під прізвищем Тихонова[30][31][32] (по батькові «Тихоновна» мала її бабуся по материнській лінії) з лютого 2013[33] до січня 2018[34] була одружена з Кирилом Шамаловим — сином Миколи Шамалова[35][30], співвласника банку " Росія ", товариша Путіна з кооперативу " Озеро ". Катерина очолює Фонд «Національний інтелектуальний розвиток» та компанію «Іннопрактика»[36][37], спільно з МДУ здійснює девелоперський проект на Воробйових горах вартістю 1,7 млрд доларів. Кандидат фізико-математичних наук (2019)[38]. Агентствам Reuters та Bloomberg джерела, близькі до керівництва університету, на умовах анонімності підтвердили, що Тихонова доводиться Путіну дочкою. Відповідаючи журналістам на питання про спорідненість з Тихоновою, Путін цей факт не підтвердив, але й не спростовував[18][36][39][40][41].
За опублікованими даними, 15 серпня 2012 року в Москві у Марії народився син[42][43]. Факт народження онука Путіна підтвердив у 2014 році та його давній друг, музикант Сергій Ролдугін[44]. Нарешті, у червні 2017 року Путін в одному з інтерв'ю Оліверу Стоуну для його документального фільму The Putin Interviews підтвердив, що у нього є онуки[45]. Під час " Прямої лінії " 15 червня 2017 Володимир Путін сказав, що у нього недавно народився другий онук[46].
Відомо, що Володимир Спіридонович мав шестеро братів[13]. Син одного з них (і, відповідно, двоюрідний брат президента Путіна) — Ігор Олександрович Путін, який народився 1953 року. За освітою він інженер і юрист, 24 роки прослужив в армії, потім працював на держслужбі, в 2013 став віце-президентом і членом правління " Майстер-банку "[47][48].
Син Ігоря Олександровича, Роман Ігорович Путін (народився 1977 року), став головою ради директорів ТОВ «Група компаній МРТ», співвласником компанії «МРТ-АВІА»[49][50]. З липня по листопад 2020 року він очолював партію «Народ проти корупції», у грудні 2020 року заснував та очолив партію «Росія без корупції». Висував свою кандидатуру по 214-му виборчому округу Санкт-Петербурга на парламентських виборах 2021 року, але в результаті зняв її, як він висловився, «за рекомендацією шановної мною людини»[51][52]. Як мінімум до 2013 володів офшором Infinite Capital Corp, зареєстрованим на Сейшельських островах[53].
Двоюрідним племінником по жіночій лінії президенту Путіну припадає Михайло Шеломов. З 2000-х років до 2017 року він працював головним спеціалістом у петербурзькому офісі "Радкомфлоту ". Через дочірні компанії володіє 8,4 % акцій банку «Росія», 12,47 % "Согаз " (з 2004 року), 100 % «СОГАЗ-нерухомість» (з 2009 року) та 50 % компанії «Ігора драйв», що будувала автоперегонову трасу неподалік гірськолижного курорту Ігора під Петербургом. Згідно з опублікованим у вересні 2017 року розслідуванням OCCRP «Путін і посередники», Михайло Шеломов входить до ближнього кола президента з 21 людини і за останні кілька років придбав активи на 573 млн дол., а за підсумками 2016 року отримав 2,04 млрд руб. чистого прибутку (понад 5,5 млн руб. на день[54][55][56]).
- ↑ Могильников, В. А. Восходящее родословие В. В. Путина. — Генеалогический вестник. — 2011. — Вип. 42. — С. 70—86.
- ↑ Могильников В. А., Нилогов А. С. Предки Президента Путина: генеалогическое расследование : / Владимир Могильников, Алексей Нилогов. — Кемерово: МедиаЛира, 2020. — 484 с. : ил.; 28 см; ISBN 978-5-7330-05-12-6
- ↑ Котельников С. Д., Бирюкова Л. В. Родословная роспись Путиных // Всероссийское генеалогическое древо
- ↑ а б в В КОРНЯХ У ПРЕЗИДЕНТА. www.mk.ru.
- ↑ Лидер нации Владимир Путин. www.biograph.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Путин. Фильм Андрея Кондрашова. Часть 1. russia.tv. 19 березня 2018. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
- ↑ Вандышева, О. Спиридон Путин до 72 лет обслуживал элитные пиры и банкеты : [рос.]. — Комсомольская правда. — 2000. — 10 ноября.(Перевірено 12 квітня 2015)
- ↑ От первого лица, 2000, Гл. «Сын».
- ↑ Память народа :: Документ о награде :: Путин Владимир Спиридонович, Медаль «За боевые заслуги». pamyat-naroda.ru. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Путин Владимир Спиридонович 1911 г. р. — Подвиг народа в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.(Перевірено 12 квітня 2015)
- ↑ Документ о награде: Путин Владимир Спиридонович, Орден Отечественной войны I степени. pamyat-naroda.ru. «Память народа». Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ ПУТИНА Мария Ивановна это. politike.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ а б «Жизнь такая простая штука и жестокая» / Классный журнал / Русский пионер. ruspioner.ru.
- ↑ Дочки № 1. Путин / Рита Болотская, Инга Земзаре. Собеседник, 12.08.2002
- ↑ Ольга Стопинская (6 квітня 2005). Отцы и дочки. Люблю! — журнал для женщин. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Рита Болотская, Инга Земзаре. Дочки № 1. Путин // Собеседник — Агентство федеральных расследований, 12.08.2002 (оригинал публикации)
- ↑ Тайная жизнь дочерей Путина // FLB 13.01.2011
- ↑ а б в г Дочь Путина и молодой миллиардер. Радио Свобода. 11 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Колядина Е. Людмила Вербицкая, ректор Санкт-Петербургского госуниверситета: Дочери Путина были отлично подготовлены // Комсомольская правда, 05.08.2005
- ↑ а б в Сергей Канев (1 лютого 2016). Первая дочь страны. The New Times. Процитовано 6 червня 2016.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) - ↑ Дочки Путина. Полная версия. sobesednik.ru.
- ↑ Путин о происках США, акциях оппозиции и мемуарах. РИА Новости.
- ↑ 'Onze' Jorrit versiert de blonde dochter van Poetin. Depers.nl. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 22 червня 2013.
- ↑ Russia's mysterious Dutch businessman. Rnw.nl. 12 січня 2011. Архів оригіналу за 20 січня 2011. Процитовано 22 червня 2013.
- ↑ Путин ответил на вопрос о Катерине Тихоновой. РБК. 17 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- ↑ Dochter Poetin woont in Voorschoten. De Telegraaf. 8 квітня 2013. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 22 червня 2013.
- ↑ "Vladimir Putin's daughter flees Netherlands penthouse as outrage grows over doomed Malaysia Flight MH17". New York Daily News. Процитовано 24 липня 2014.
{{cite news}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка) - ↑ MH17: Dutch mayor wants Vladimir Putin's daughter Maria deported. The Guardian. Процитовано 23 липня 2014.
- ↑ Напалкова, Фарида Рустамова, Анастасия (24 липня 2019). Ученая и инвестор. Как старшая дочь Путина делает первые шаги в бизнесе. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ а б Дочь Путина танцует рок-н-ролл и руководит фондом МГУ: источники. finanz.ru. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Источник Reuters назвал дочерью Путина главу работающего с МГУ фонда // РБК, 2015-01-29
- ↑ Кашин, Олег (29 січ. 2015 р.). Она. kashin.guru.
- ↑ Reuters рассказал о свадьбе Катерины Тихоновой и Кирилла Шамалова (рос.). РБК. 18 грудня 2015. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2019.
- ↑ Ирина Резник, Илья Архипов и Александр Сазонов (26 січня 2018). Расставание в семействе Путина приподнимает покров над тайными сделками в Russia Inc. Bloomberg. Процитовано 17 січня 2019.
- ↑ От Чукотки до «Челси» «Коммерсантъ» 14 июля 2003
- ↑ а б Источник Reuters назвал дочерью Путина главу работающего с МГУ фонда. РБК.
- ↑ Катерина Тихонова: МГУ важно сохранить своих выпускников для страны // «Интерфакс», 22 октября 2015 года
- ↑ Катерина Тихонова защитила кандидатскую диссертацию в МГУ // РБК, 24.05.2019
- ↑ «Не звёздные дети»: что известно о Катерине Тихоновой. // РБК. 17 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- ↑ Оппозиционер мог раскрыть имя, под которым живёт дочь Путина [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] Reuters, 29.01.2014
- ↑ https://www.reuters.com/investigates/special-report/russia-capitalism-daughters/. Reuters. 10 листопада 2015.
- ↑ Анастасия Кириленко (20 серпня 2012). Как в Болгарии Путину рожали внука. Радио «Свобода». Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 21 серпня 2012.
- ↑ Путин стал дедушкой. РБК. Ежедневная деловая газета. 16 серпня 2012. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Айсылу Кадырова. «Я страшно боюсь вопросов о Путине» «Вечерняя Казань», 20.03.2014
- ↑ Кроме политики: Путин рассказал Стоуну о своих внуках. RT (рос.). 10 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
- ↑ У Путина родился второй внук (рос.). НТВ. 15 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Игорь Александрович Путин. Биографическая справка | РИА Новости.
- ↑ Эксперты удивляются отзыву лицензии у Мастер-банка: в совет директоров входит двоюродный брат Путина — Газета.Ru | Бизнес.
- ↑ Губернатор Василий Юрченко уволил Путина :: Новосибирск [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Top.rbc.ru.
- ↑ Силовики нагуляют автожир. Ъ-Газета.
- ↑ Племянник Путина решил пойти на выборы в Госдуму. www.rbc.ru. 13 липня 2021.
- ↑ Племянник Путина снялся с выборов после встречи с «уважаемым человеком». www.rbc.ru. 10 серпня 2021.
- ↑ Опубликовано расследование об активах ближайшего окружения Путина. Радио Свобода. 4 жовтня 2021.
- ↑ Роман Шлейнов. Обереги. У кого ищут защиты Ротенберги и Ковальчуки? Новая газета, № 64 от 19 июня 2017
- ↑ У родственника Путина нашли миллионы. Что о нём известно? Русская служба Би-би-си, 02.11.2017
- ↑ Друзья Путина с 24 млрд долларов: главное в расследовании OCCRP Русская служба Би-би-си, 25.10.2017