Родникова Гута
| село Родникова Гута | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Тер. громада | Полянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040210090082301 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Населення | 483 |
| Площа | 12 км² |
| Густота населення | 40,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89310 |
| Телефонний код | +380 3133 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′32″ пн. ш. 22°55′35″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
467 м |
| Водойми | струмок Шипіт |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89310, с. Родниківка, 12а |
| Карта | |
  Родникова Гута | |
 Родникова Гута | |
| Мапа | |
| |
Роднико́ва Гу́та — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області.Входить до складу Полянської сільської громади.
Колишня назва — Ізвор Гута. Назва села Родникова Гута походить від того, що в цьому селі в давнину був склозавод, яким управляв фермер. На цьому заводі працювали люди різних національностей (чехи, словаки, поляки, угорці). Угорці називали село Фораш Гута, а словаки — Ізвор Гута. У перекладі Фораш і Ізвор означає струмок. А склозавод називали Гута, який давав основну продукцію — пляшки. Родник — це струмок, який бере початок у Родниковій Гуті.
Вперше про це село згадується в документах в 1618 році. Першими поселенцями цього села були словаки, чехи, угорці та німці.
Після занепаду село знову заснував граф Шенборн, переселивши сюди в 1827—1830 роках 38 сімей для роботи в лісі та на склофабриці, що існувала з 1834 р. до середини XIX ст. Прийшли вони з-під Міхаловець і Вранова (Словаччина).
Старожили розповідають, що, згідно з сільським переказами, виробництво скла з Родникової Гути було перенесено через хребет в сусіднє село Верхня Грабівниця.
Найбільш поширене прізвище в селі — Гутник.
храм Вознесіння Господнього. 1946.
Дерев'яну церкву збудував у 1924 р. відомий на Верховині майстер Василь Улинець. На жаль, восени 1944 р., коли через село проходив фронт, коло церкви впала міна і споруда згоріла. Село було евакуйоване, а коли люди повернулися, виднівся лише цоколь церкви. На цім цоколі місцеві майстри Токарчик, Ключкович, Петро Тріщула збудували в 1946 р. нову дерев'яну церкву. Форми цієї церкви, можливо, повторюють форми старої церкви, за винятком хіба що заверпіення турні, яке в Улинця було завжди бароковим. Дзвіниця є дуже простою каркасною спорудою під чотирисхилим шатром. Зовнішній вигляд ансамблю зіпсовано бляшаними покрівлями. Збереглася картина початку XX ст. «Ісус Христос».
Селом тече струмок Шипіт.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 518 осіб, з яких 254 чоловіки та 264 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 483 особи.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,07 % |
| словацька | 3,73 % |
| інші | 0,20 % |
- храм Вознесіння Господнього. 1946.
- старий склозавод
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Облікова картка с. Родникова Гута. Верховна Рада України.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
