Перейти до вмісту

Родопська вузькоколійна залізниця

Координати: 42°12′13″ пн. ш. 24°07′50″ сх. д. / 42.203611111111° пн. ш. 24.130555555556° сх. д. / 42.203611111111; 24.130555555556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Родопська вузькоколійна залізниця
42°12′13″ пн. ш. 24°07′50″ сх. д. / 42.203611111111° пн. ш. 24.130555555556° сх. д. / 42.203611111111; 24.130555555556
Типзалізнична лінія
СтатусЗагального користування
Засновано1 серпня 1926, 3 липня 1927, 27 жовтня 1928, 12 грудня 1937, 30 липня 1939, 3 березня 1943 і 9 грудня 1945
Штаб-квартираSeptemvrid
Rakitovod
Velingradd
Якоруда
Белиця
Разлог
Банско

 Болгарія
Власник(и)Національна компанія «Залізнична інфраструктура»d
Мапа

CMNS: Родопська вузькоколійна залізниця у Вікісховищі

Вузькоколійна залізниця Септемврі — Добриниште або Лінія № 16 — це остання діюча лінія вузькоколійної залізниці (колія 760 мм) болгарських державних залізниць БДЖ. Вона веде з міста Септемврі через Велинград і Бансько до Добриниште. Траса проходить між гірськими масивами Рила та Родопи і закінчується на схід від гір Пірин. Загальна довжина лінії становить 125 кілометрів, середній час в дорозі — близько 5 годин.

Історія

[ред. | ред. код]

Залізнична лінія була побудована в кілька етапів між 1922 і 1945 роками. Перша ділянка Септемврі — Велинград була відкрита 1 серпня 1926 року[1]. Останню ділянку Бансько — Добриниште було введено в експлуатацію 9 грудня 1945 року. Одна гілка Варвара — Пазарджик довжиною 16,6 км у 2002 році була закрита і демонтована.

Через проходження маршруту горами, цю вузькоколійку часто порівнюють із залізницями в Альпах. Однак на відміну від них лінія № 16 не електрифікована, і по ній ходять дизельні локомотиви. Туристичні групи також перевозить паровоз.

На лінії на висоті 1267 метрів знаходиться зупинний пункт Аврамово — найбільш високо розташована залізнична станція на Балканах. Уздовж траси побудовано 35 тунелів, що мають сумарну довжину 2858 метрів. Найдовший тунель (№ 32) має довжину 314 м[2]. Між станціями Света-Петка і Черна-Места є чотири спіральних віадука[3][4].

До 1942 року пасажирські та вантажні перевезення залізничною лінією здійснювали паровози серії 50076 і 60076 (маленькі цифри позначають ширину колії). У 1942 році були введені в експлуатацію дизельні локомотиви «Ganz», які здійснювали пасажирські перевезення. З появою локомотивів «Henschel» — Kassel серії 75 експлуатація паровозів була припинена[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Заповед № 4749 от 28 юли 1926 г. Обн. ДВ. бр. 95 от 30 юли 1926 г.
  2. eisenbahnen-der-welt.de Rhodopenbahn [Архівовано 2019-05-01 у Wayback Machine.] Abgerufen am 20. Juni 2012
  3. Infobroschüre auf bahntouristik.de [Архівовано 2012-06-15 у Wayback Machine.] Abgerufen am 20. Juni 2012
  4. Streckenabschnitt bei openstreetmap.org Abgerufen am 20. Juni 2012
  5. Деянов, Димитър, Стефан Деянов. Локомотивите на Българските държавни железници. София, ВТУ «Тодор Каблешков» — София, 2008. ISBN 978-954-12-0150-3

Література

[ред. | ред. код]
  • Paul Engelbert: Schmalspurig durch Bulgarien, Verlag Stenvalls, Malmö 2002, ISBN 91-7266-155-0
  • Rudolf Heym: 125 Kilometer auf schmaler Spur, Lok-Magazin 4/2008, ISSN 0458-1822