Перейти до вмісту

Рожевий лишай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рожевий лишай
Спеціальністьдерматологія
Препаратиmethdilazined[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11EA10
МКХ-10L42
МКХ-9696.3
DiseasesDB24698
MedlinePlus000871
MeSHD017515
CMNS: Pityriasis rosea у Вікісховищі

Рожевий лишай, або рожевий лишай Жибера (лат. Pityriasis rosea), — інфекційно-алергічне захворювання шкіри, що характеризується плямистими висипаннями. Середній час перебігу хвороби — від 4 до 6 тижнів[2], в рідкісних випадках — до півроку.

Існує думка, що дана інфекція заразна, але це судження помилково. Хворіють рожевим люди в основному від 10 до 35 років; розвитку хвороби сприяє застуда і зниження імунітету[3].

Перебіг хвороби

[ред. | ред. код]

Лишай рожевий — захворювання шкіри з групи інфекційних еритем.

Етіологія, патогенез

[ред. | ред. код]

Збудник рожевого лишаю точно не відомий (є припущення, що це може бути будь-яке пошкодження зовнішнього покриву шкіри). Є думка, що рожевий лишай викликається герпесвІрусом 7 типу і, рідше, 6 типу, про що свідчать факти їх виявлення в активній формі під час ранньої стадії захворювання[4]. Найбільш поширена думка, що захворювання часто з'являється після перенесених застудних інфекцій. Спалахи захворювання відзначаються у людей обох статей у віці від 10 до 55 років, найчастіше навесні і восени, в той час, коли імунітет ослаблений. Характерні циклічність і безрецидивність, мабуть, обумовлені розвитком імунітету.

Клінічна картина

[ред. | ред. код]

Хвороба починається (зазвичай на тлі або незабаром після застудного захворювання) з появи на шкірі тулуба одиничної папули рожевого кольору діаметром 2 см і більше (так звана материнська бляшка), центральна частина якої поступово набуває жовтуватого відтінку, як би зморщується і починає злегка лущитися. Зазвичай через кілька днів після появи материнської бляшки на шкірі тулуба і кінцівок виникають множинні дрібні овальні рожеві плями діаметром 0,5—1 см, розташовані по лініях Лангера. Поступово в центрі плям виявляються ледь помітні сухі складчасті лусочки, а по периферії — вільна від лусочок краю облямівка.

Лікування

[ред. | ред. код]

Захворювання зазвичай проходить самостійно. У період початку вторинних висипань не рекомендовано тертя і тиск елементів, щоб уникнути появи подразненої форми рожевого лишаю. Для лікування застосовують лінімент цинковий, наносячи його на шкіру (на всю поверхню тіла) 2 рази на день. На першому тижні не можна купатися, бо це призводить до поширення лишаю по всій поверхні тіла. Застосовують УФО по 10-15 секунд, п'ять-сім процедур.

При сильному свербінні призначаються антигістамінні препарати, місцево — низькосильні кортикостероїди (гідрокортизон) і рецептурні протисвербіжні суміші. Також приймають вітамін С. Тривалість лікування становить три тижні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. NDF-RT
  2. http://lidernews.com/zdorovie/rozovyj-lishaj-simptomy-prichiny-lechenie-dieta.html
  3. Как правильно лечить розовый лишай. Архів оригіналу за 15 грудня 2011. Процитовано 18 грудня 2011.
  4. Additional evidence that pityriasis rosea is associated with reactivation of human herpesvirus-6 and -7. J Invest Dermatol. 2005 Jun;124(6):1234-40.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рожевий лишай