Роже Каркассонн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Каркасон (значення).
Роже Каркассонн
Roger Carcassonne-Leduc
Народився12 січня 1911(1911-01-12)
Магнія, Французький Алжир
Помер10 грудня 1991(1991-12-10) (80 років)
XVII округ Парижа, Париж, Франція
Похованняцвинтар Монпарнас
Країна Франція
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовфранцузька
УчасникДруга світова війна
Нагороди
Воєнний хрест 1939—1945 медаль Опору командор ордена Почесного легіону кавалер ордена Визволення

Роже Каркассонн (фр. Roger Carcassonne-Leduc, 12 січня 1911, Марніа – 10 грудня 1991, Париж, Франція) — член французького Опору.[1]

Французький промисловець в Орані, він служив молодшим лейтенантом 8-го полку. Відправлений до Тунісу, на момент перемир'я постав перед військовим судом за поширення та розповсюдження тексту з закликом від 18 червня генерала Шарля де Голля.

Заснування Опору в Орані

[ред. | ред. код]

Переведений зі своєю частиною в Оран, Каркассонн був демобілізований 28 серпня 1940 року. Він одразу ж намагався разом зі своїм братом П'єром Каркассонном дістатися до Великої Британії через Гібралтар. Проте це виявилося марним, оскільки поліція Віші та військово-морська служба були дуже пильними. Строгі вироки очікували тих, кого заарештовували при спробі втекти.

Тоді він, разом з братом П'єром та кількома друзями, зокрема капітаном Луї Жобело, організував групу, що займалася таємною пропагандою та намагалася залучити якомога більше людей.

У березні 1941 року, в Орані, капітан Жобело познайомив його з Анрі д'Астьє де ла Віжьері, офіцером Другого бюро армії перемир'я, з яким він одразу знайшов спільну мову. Після кількох зустрічей вони вирішили створити рух, щоб об'єднати всіх, хто бажав боротися проти німців.[2]

Співпраця з алжирським Опором

[ред. | ред. код]

Роже та П'єр Каркассонн продовжували вербувати бійців Опору та координувати діяльність розвідувальних агентів.[3]

У серпні 1941 року, в Алжирі, Каркассонн зустрів свого кузена Жозе Абулькера, студента-медика, який почав діяльність в Опорі у вересні 1940 року.[4] Вони вирішили координувати свою діяльність, але без об'єднання своїх організацій.

Каркассонн в Орані (під псевдонімом Ледюк) та Абулькер в Алжирі продовжували свою діяльність, зосереджуючись на створенні озброєної групи та центрів військової і цивільної інформації. Вони не займалися пропагандою, вважаючи, що вона матиме малий ефект і приверне увагу влад Віші.

У 1942 році Каркассонн відправив свого брата до Алжиру, щоб той познайомив Абулькера з д'Астьє де ла Віжьері. Він також займався фінансуванням опору в Орані та організацією руху Опору на всій території Північної Африки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Roger CARCASSONNE-LEDUC. Musée de l'Ordre de la Libération (фр.). Процитовано 13 січня 2023.
  2. ↑ Warkentin, Erwin (8 травня 2019). The Political Warfare Executive Syllabus Volume I: A Crash Course in Mass Deception (англ.). Cambridge Scholars Publishing. с. 430. ISBN 978-1-5275-3432-2.
  3. ↑ Adams, Geoffrey (6 листопада 2006). Political Ecumenism: Catholics, Jews, and Protestants in De Gaulle's Free France, 1940-1945 (англ.). McGill-Queen's University Press. с. 244—246. ISBN 978-0-7735-7666-7.
  4. ↑ Simon, Reeva Spector; Laskier, Michael Menachem; Reguer, Sara (30 квітня 2003). The Jews of the Middle East and North Africa in Modern Times (англ.). Columbia University Press. с. 465. ISBN 978-0-231-50759-2.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роже_Каркассонн&oldid=43646487