Координати: 49°25′29″ пн. ш. 26°11′31″ сх. д. / 49.42472° пн. ш. 26.19194° сх. д. / 49.42472; 26.19194

Рожиськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рожиськ
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Підволочиська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040350140093011
Облікова картка Рожиськ 
Основні дані
Засноване 1470
Перша згадка 1470 (554 роки)
Населення 347
Територія 1.580 км²
Густота населення 219.62 осіб/км²
Поштовий індекс 47853
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°25′29″ пн. ш. 26°11′31″ сх. д. / 49.42472° пн. ш. 26.19194° сх. д. / 49.42472; 26.19194
Водойми Збруч
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція Підволочиськ
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4
Карта
Рожиськ. Карта розташування: Україна
Рожиськ
Рожиськ
Рожиськ. Карта розташування: Тернопільська область
Рожиськ
Рожиськ
Мапа
Мапа

CMNS: Рожиськ у Вікісховищі

В'їзд у село
Символічна могила Борцям за волю України (1990)
Статуя Божої Матері

Рожи́ськ — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. До 2015 адміністративний центр сільської ради. Населення — 332 особи (2007).

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур. Поселення трипільської культури поблизу села виявлене у 1920-х роках. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї[1][2].

Перша писемна згадка — 1470 року як Рожище.

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[4].

Релігія

[ред. | ред. код]
Церква святого Михаїла

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Насипано символічну могилу УСС та Борцям за волю України (1990), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Рожиська липа.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, ТОВ «Воля», торговельний заклад.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Мокрій Іван (1898 — ? після середини 1950-х)) — український військовик, сотник УГА. Закінчив Тернопільську українську гімназію. 1918 року пройшов вишкіл УГА у Коломиї. Офіцер штабу Мирона Тарнавського, сотник УГА, з якою пройшов весь бойовий шлях, повернувся живим. За Польщі був керівником сільського осередку Українського союзу кооперативи. 1944 року вивезений більшовиками на Донбас, але звідти зумів повернутися додому живим.
  • Казімеж Ґрохольський — польський політик, міністр у справах Галичини.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К. : Наукова думка, 1966. — С. 313.
  2. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Львів, 1928. — Т. 149. — С. 27.
  3. Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Храм на Тернопільщині має два дзвони калуського майстра Антонія Серафіна. ФОТО
  6. П. Бабій, І. Дуда. Ґрохольський Казимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 455. — ISBN 966-528-197-6.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]