Перейти до вмісту

Розлив нафти на Deepwater Horizon

Координати: 28°44′17″ пн. ш. 88°21′58″ зх. д. / 28.738055555556° пн. ш. 88.366111111111° зх. д. / 28.738055555556; -88.366111111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розлив нафти на Deepwater Horizon
ТипРозлив нафти
екологічна катастрофа
екологічний конфлікт
Країна США
МісцеМексиканська затока
Дата15 квітня 2010
Загиблих11[1]
Географічні координати28°44′17″ пн. ш. 88°21′58″ зх. д. / 28.738055555556° пн. ш. 88.366111111111° зх. д. / 28.738055555556; -88.366111111111
Розлив нафти на Deepwater Horizon. Карта розташування: США
Розлив нафти на Deepwater Horizon
Розлив нафти на Deepwater Horizon

Розлив нафти на свердловині Deepwater Horizon (також відомий як «нафтовий розлив BP») — техногенна катастрофа, яка почалася 20 квітня 2010 року біля узбережжя Сполучених Штатів у Мексиканській затоці на родовищі Макондо[en], керованому компанією BP[2][3][4]. Вважається найбільшим морським розливом нафти в історії нафтової промисловості і, за оцінками, на 8—31 % більшим за обсягом, ніж попередній найбільший розлив нафти на Ixtoc I, також у Мексиканській затоці. Федеральний уряд США оцінив загальний викид у 4 900 тис. бар. (210 млн гал. США; 780 000 м3). Після кількох невдалих спроб стримати потік, 19 вересня 2010 року свердловину оголошено закритою. У звітах на початку 2012 року вказувалося, що свердловина ще протікає[5][6]. Розлив нафти на платформі Deepwater Horizon вважають однією з найбільших екологічних катастроф у світовій історії.

Було вжито масштабних заходів щодо захисту пляжів, водно-болотних угідь та гирл річок з використанням скімерних суден, плавучих бонових загороджень, контрольованих спалювань та 1,84×10^6 гал. США (7 000 м3) диспергатора нафти. Завдано значної шкоди морському середовищу та місцям проживання диких тварин, а також рибальству та туризму. 2013 року з пляжів у Луїзіані видалено 2200 т нафтовмісних матеріалів. Протягом 2013 року на 55 миля (89 км) берегової лінії Луїзіани працювали бригади з очищення нафти[7]. Нафту, як і раніше, виявляли далеко від майданчика Макондо, у водах Флориди Панхандл і затоки Тампа[en], де, за словами вчених, суміш нафти і диспергенту залягає в піску[8]. У квітні 2013 року повідомлялося, що дельфіни та інші морські жителі продовжують гинути в рекордних кількостях, при цьому дитинчата дельфінів помирають у шість разів частіше, ніж зазвичай[9]. У дослідженні, опублікованому 2014 року, повідомлялося, що в тунців і амберджека, які зазнали впливу нафти внаслідок розливу, розвинулися деформації серця та інших органів, які, як очікується, призведуть до смерті або принаймні до скорочення життя, а інше дослідження показало, що у тварин, які зазнали впливу розливу, могла поширитися кардіотоксичність[10][11].

У ході численних розслідувань вивчено причини вибуху і подальшого розливу. У звіті уряду США, опублікованому у вересні 2011 року, вказувалося на дефекти цементу у свердловині, переважно з вини BP, а також оператора бурової установки Transocean[en] та підрядника Halliburton. Раніше, 2011 року, комісія Білого дому також звинуватила BP та її партнерів у низці рішень щодо скорочення витрат та неадекватної системи безпеки, але також дійшла висновку, що розлив став результатом «системних» корінних причин та «відсутності значних реформ як у галузевій практиці, так і в державній політиці, і цілком може повторитися».

У листопаді 2012 року ВР і Міністерство юстиції США врегулювали федеральні кримінальні звинувачення, при цьому ВР визнала себе винною за 11 пунктами звинувачення в ненавмисному вбивстві, двох правопорушеннях та звинуваченні в брехні Конгресу США. BP також погодилася на чотирирічний державний контроль за її методами безпеки та етикою, а Агенція з охорони навколишнього середовища оголосила, що BP буде тимчасово заборонено укладати нові контракти з урядом США. BP і Міністерство юстиції домовилися про рекордну суму 4,525 млрд дол. штрафів та інших виплат. Станом на 2018, витрати на очищення, збори та штрафи обійшлися компанії більш ніж у $65 млрд[12].

У вересні 2014 року суддя окружного суду США ухвалив, що BP несе основну відповідальність за розлив нафти через її грубу недбалість і безрозсудну поведінку[13]. У квітні 2016 року BP погодилася заплатити $20,8 млрд штрафів, що є найбільшим корпоративним урегулюванням в історії Сполучених Штатів[14].

На думку відомого економіста Роберта Каплана[en], однією з причин аварії стала хибна методика оцінення стратегічних ризиків[15].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.al.com/live/2010/07/oil_spill_day_100_the_11_men_w.html
  2. ↑ Robertson, Campbell (2 серпня 2010). Gulf Spill Is the Largest of Its Kind, Scientists Say. The New York Times. Процитовано 12 серпня 2010.
  3. ↑ BP leak the world's worst accidental oil spill. The Daily Telegraph. London. 3 серпня 2010. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 15 серпня 2010.
  4. ↑ Memorial service honors 11 dead oil rig workers. USA Today.
  5. ↑ Jamail, Dahr (4 березня 2012). BP settles while Macondo 'seeps'. Al Jazeera. Процитовано 1 червня 2012.
  6. ↑ Rocky Kistner: The Macondo Monkey on BP's Back. Huffington Post. 30 вересня 2011. Процитовано 1 червня 2012.
  7. ↑ Elliott, Debbie (21 грудня 2013). For BP Cleanup, 2013 Meant 4.6 Million Pounds Of Oily Gunk. NPR. NPR.
  8. ↑ Oil from BP spill pushed onto shelf off Tampa Bay by underwater currents, study finds. Tampa Bay Times. 20 серпня 2013.
  9. ↑ Viegas, Jen (2 квітня 2013). Record Dolphin, Sea Turtle Deaths Since Gulf Spill. Архів оригіналу за 30 січня 2016.
  10. ↑ Sahagun, Louis (13 лютого 2014). Toxins released by oil spills send fish hearts into cardiac arrest. Los Angeles Times. Процитовано 17 лютого 2014.
  11. ↑ Wines, Michael (24 березня 2014). Fish Embryos Exposed to Oil From BP Spill Develop Deformities, a Study Finds. The New York Times. Процитовано 25 березня 2014.
  12. ↑ Bousso, Ron (16 січня 2018). BP Deepwater Horizon costs balloon to $65 billion. Reuters. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 31 травня 2018.
  13. ↑ Robertson, Campbell (4 вересня 2014). BP May Be Fined Up to $18 Billion for Spill in Gulf. The New York Times. Процитовано 6 вересня 2014.
  14. ↑ Deepwater Horizon oil spill settlements: Where the money went. NOAA. 20 квітня 2017.
  15. ↑ Каплан, Майкс, 2022, с. 7.

Література

[ред. | ред. код]
  • Роберт Каплан, Анетт Майкс. Управление рисками. Новая система // Управление рисками (Серия «Harvard Business Review: 10 лучших статей») : сборник. — М. : Альпина Паблишер, 2022. — С. 7- 28. — ISBN 978-5-9614-8186-0.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Deepwater Horizon oil spill
Екологія Це незавершена стаття з екології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розлив_нафти_на_Deepwater_Horizon&oldid=43653518