Рольф Штайнгаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рольф Штайнгаус
Народився1 квітня 1916(1916-04-01)[1][2]
Гахенбург, Hachenburgd, Вестервальд, Рейнланд-Пфальц[2]
Помер1 жовтня 2004(2004-10-01)[1] (88 років)
Бад-Ноєнар-Арвайлер, Рейнланд-Пфальц, Німеччина[1]
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат
Alma materАкадемія командування Бундесверу
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна[2]
Військове званняKapitänleutnant[d][2]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН

Рольф Штайнгаус (нім. Rolf Steinhaus; 1 квітня 1916, Гахенбург — 1 жовтня 2004, Бад-Ноєнар-Арвайлер) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, віцеадмірал бундесмаріне.

Біографія

[ред. | ред. код]

3 квітня 1936 року вступив на флот. З квітня 1939 по лютий 1940 року служив в 14-му дивізіоні корабельних гармат. З 11 березня 1940 року — 2-й вахтовий офіцер на підводному човні U-101. З квітня 1941 року служив в 24-й флотилії. З 23 травня по 31 липня 1941 року — командир U-8. З серпня 1941 по березень 1943 року — інструктор 2-ї навчальної дивізії підводних човнів. З 12 червня по 12 грудня 1943 року — командир U-802. З грудня 1943 по серпень 1945 року — референт з навчальних питань в штабі командувача-адмірала підводного флоту.

Після війни навчався на теслю і працював секретарем парламентської групи ХДС в ландтазі Шлезвіг-Гольштейну. Пізніше працював журналістом газет Kieler Nachrichten і Das Parlament та французького інформаційного агентства Франс Прес. В 1956 році вступив в бундесвер. З 1957 року служив у Військово-морській академії в Бад-Емсі, з 1958 року — в Гамбурзі. Потім він служив у командному штабі ВМС штабі і командному штабі сухопутних військ Федерального міністерства оборони. З листопада 1963 року — радником німецької делегації в Багатосторонніх ядерних силах у Парижі. В 1964 році призначений начальником штабу німецького військового представника у Військовому комітеті НАТО у Вашингтоні. В 1970 році став заступником начальника штабу планування Федерального міністра оборони. 1 лютого 1974 року очолив штаб.[3] В 1976 році вийшов на пенсію. В 1977/85 роках — перший президент Німецького морського інституту.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Schreibtischstrategie. Tips und Tricks für Stabsarbeiter. Mittler-Verlag, Herford 1978, ISBN 3-8132-0006-X.
  • Soldat Diplomat. U-Boot-Fahrer, Zimmermann, Journalist, Ministerberater; Erlebnisse und Reflexionen eines Offiziers der Kriegsgeneration. Koehler, Herford 1983, ISBN 3-7822-0317-8.

Література

[ред. | ред. код]
  • H. F. Maßmann: Nachruf. In: MOV-MO-DMI-Nachrichten, Heft 12–2004, S. 111*f.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118753266 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 233. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  3. ↑ ZEIT ONLINE | Lesen Sie zeit.de mit Werbung oder im PUR-Abo. Sie haben die Wahl. www.zeit.de. Архів оригіналу за 12 липня 2022. Процитовано 12 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рольф_Штайнгаус&oldid=43654178