Романенко Геннадій Миколайович

Романенко Геннадій Миколайович
Романенко Геннадій Миколайович;
Майор
Загальна інформація
Народження	10 січня 1967 ; Єнакієве, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	4 листопада 2022 (55 років) ; Дружба, Торецька міська територіальна громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	Україна
Alma Mater	Південно-Російський державний політехнічний університет (НПІ) імені М. І. Платова
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	101 ОБрОГШ
Війни / битви	Російсько-українська війна Битва за Бахмут; ;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романенко.

Генна́дій Микола́йович Романе́нко^[1] (нар. 10 січня 1967(19670110), м. Єнакієве — пом. 4 листопада 2022, с. Дружба, Бахмутський район, Донецька область) — український військовослужбовець, майор збройних сил України, кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

Життєпис

Народився 10 січня 1967 року в місті Єнакієве. У 1993 році закінчив Шахтинський філіал Новочеркаського політехнічного інституту, здобув фах електромеханіка гірничого устаткування. Після випуску отримав направлення на шахту «Юний комунар». Був підземним електрослюсарем 4-го розряду.

У 2004—2014 роках працював на шахті «Єнакіївська» начальником вентиляційної техніки безпеки. Захоплювався історією України, нумізматикою. Любив філософські та історичні книги. Займався садом. Вирощував квіти, плодові дерева, виноград і горіхи. Мав пасіку, розводив свійських тварин. З 2016 року Геннадій із родиною жив у Києві. Працював електриком.

Повномасштабна війна Росії проти України

Під час повномасштабної війни Геннадій Романенко був командиром взводу 101-ої окремої бригади охорони Генерального Штабу. Разом із підлеглими виконував складні завдання в гарячих точках фронту.

Загинув у боях біля села Дружба, Донецької області (розв'язка на м. Горлівка).

Був похований на Берковецькому кладовищі у Києві. У нього залишилися дружина, донька та син.

Нагороди

Указом Президента України №9/2023 від 9 січня 2023 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.^[2]

Примітки

↑ Ця стаття містить текст, від Донецької ОВА доступний за ліцензією CC BY 4.0.Донецька обласна державна адміністрація -Загальнонаціональна хвилина мовчання. dn.gov.ua. Процитовано 19 вересня 2023.
↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 9/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ця стаття містить текст, від Донецької ОВА доступний за ліцензією CC BY 4.0.Донецька обласна державна адміністрація -Загальнонаціональна хвилина мовчання. dn.gov.ua. Процитовано 19 вересня 2023.

[2] Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 9/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]