Перейти до вмісту

Романов Андрій Анатолійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Романов
Романов Андрій Сергійович
 Капітан
Загальна інформація
Народження
м. Луцьк, Волинська область
Смерть31 березня 2022(2022-03-31)
поблизу с. Забуччя Києво-Святошинського району на Київщині
(загинув у ході російського вторгнення в Україну 2022 року)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ПсевдоТренер
Військова служба
Роки служби2020—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
ФормуванняДобровольчий розвідувальний батальйон «Сонечко»
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрій Анатолійович Романов — капітан добровольчого розвідувального батальйону «Сонечко», учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Андрій Романов народився у Луцьку на Волині. Він був активним учасником фан-руху футбольного клубу «Волинь», регулярно вболівав за улюблену команду в фанатському сектор, регулярно входив до виїзного активу луцьких ультрас. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну ніс військову службу в складі добровольчого батальйону «Сонечко». Разом з співслуживцями виконував розвідувальні та штурмові завдання. Обіймав військову посаду командира підрозділу. На чолі групи атакував окупантів у районі села Забуччя Києво-Святошинського району на Київщині. Ворог відступив у напрямку Рубежівки. У звільненому селі добровольці вивісили український прапор й чекали на підхід підрозділів Збройних сил України, аби зачистити населений пункт. Допустили помилку, коли прийняли за своїх два танки, що увійшли до села. Загинув 31 березня 2022 року разом з товаришами від пострілу прямою наводкою російського танку. Кілька співслуживців отримали важкі поранення". Чин прощання з Андрієм Романовим проходив 8 та 9 квітня 2022 року в Луцьку в Будинку панахиди та на Театральному майдані. Після прощання прах загиблого, за його заповітом, було розвіяно[1][2][3][4][5][6].

Родина

[ред. | ред. код]

У загиблого залишилася брат Олександр, дружина Анна та троє маленьких дітей, найменшому сину на час загибелі батька було менше року.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. НА КИЇВЩИНІ В БОЮ ЗАГИНУВ ДОБРОВОЛЕЦЬ З ЛУЦЬКА АНДРІЙ РОМАНОВ. Волинські новини (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
  2. Галецька, Юлія (8 квітня 2022). В бою за Україну загинув Герой з Луцька Андрій Романов. Перший канал соціальних новин (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  3. Микитюк, Вікторія (11 квітня 2022). «Ти завжди будеш нашим сонечком»: на Волині попрощались із загиблим під Києвом добровольцем, батьком трьох дітей. Факти (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  4. У Луцьку віддали останню шану добровольцю Андрію Романову. https://rayon.in.ua (укр.). 9 квітня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
  5. За Україну загинув ультрас ФК «Волинь». ВісникК (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
  6. Парай, Олена (9 квітня 2022). У Луцьку попрощалися з загиблим командиром добровольчого спецпідрозділу Андрієм Романовим. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  7. Ковкрак, Нава, Варшинін та інші: президент нагородив гвардійців і поліцію з Маріуполя. 45 – посмертно. Новинарня (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]