Романчук Олександр Миколайович
| Романчук Олександр Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 12 вересня 1949 |
| Помер | 2014 |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
Олекса́ндр Микола́йович Романчу́к (2 вересня 1949, м. Острог — 2014) — краєзнавець, етнограф, археолог, реставратор кераміки, учасник наукових експедицій, активіст товариства «Спадщина», один із засновників Нетішинського міського краєзнавчого музею, завідувач його сектору археології.[1][2][3]
Народився 2 вересня 1949 року в Острозі у родині лісника. Жив з батьками у Верхові Рівненської області, згодом сім'я переїхала до Теремного.
Навчався у Новородчицькій восьмирічній школі, а 9—10 класи закінчував у с. Кутянка. Закінчив Острозьке професійно-технічне училище побутовиків, здобувши професію фотографа.
З 1971 по 1973 рік служив у Радянській армії. Після служби вдало склав іспити до Березнівської лісової школи (нині Березнівський лісотехнічний фаховий коледж), отримав спеціалізацію майстра лісового господарства.
У 1976 році переїхав з Теремного до Острога. З 1976 по 1988 роки працював слюсарем-ремонтником на Острозькому пивзаводі. Брав участь у археологічних розвідках як ентузіаст.
З 1 вересня 1988 року працював у Державному історико-культурному заповіднику міста Острога на посаді завідувача фотолабораторії. Здійснював також камеральну обробку археологічного матеріалу у вільний від основної роботи час пробував реставрувати посуд. Згодом його офіційно прийняли ще на частину ставки як реставратора кераміки.
У 1995 році в заповідник міста Острога приїхала Галина Йосипівна Фурманчук (засновник та перший директор міського краєзнавчого музею м. Нетішина) на консультацію з науковцями щодо відкриття в Нетішині краєзнавчого музею. У серпні 1995 року було організовано першу етнографічну експедицію в с. Кутки Славутського району Хмельницької області, в результаті якої були зібрані експонати для побудови експозиції майбутнього музею. Після цієї експедиції, учасником якої був і О. М. Романчук, його оформляють на роботу до краєзнавчого центру-музею в місті Нетішині.[1]
Помер Олександр Миколайович Романчук у 2014 році.[2]
Автор понад 100 публікацій у наукових збірниках. Досліджував питання археології, етнографії, зокрема, народних ремесел та промислів, історії.
Очолював експедиції в села Славутського, Ізяславського та Білогірського районів Хмельницької та Острозького району Рівненської областей.
Був одним із активістів у збиральницькій та експозиційній роботі Нетішинського краєзнавчого музею. Крім експозиційних залів «Історія села Дорогоща» та «Археологія», брав участь у монтажі експозицій «Ткацтво», «Історія села Нетішина», «Історія міста Нетішина», «Шлях хліба», «Ремесла» (гончарство, бондарство, вироби з соломи, лозоплетіння), а також природничих експозиційних залів.
В експозиційній залі «Археологія» представлено багато речей, знайдених Олександром Миколайовичем, у тому числі й археологічний матеріал ашельської доби, зібраний на хуторі Співак біля с. Комини Ізяславського району, неподалік від Нетішина. Ця стоянка була відкрита Романчуком О. М. в 1997 році.
У 2005 році під егідою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного науково-виробничого підприємства «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій» відбулася експедиція наукових працівників музейних установ та вищих навчальних закладів у райони Житомирської області, які мають високі рівні радіаційного забруднення. У цій експедиції брав участь і Олександр Миколайович як знаний фахівець у дослідженнях та вивченні народних промислів Полісся. В ході експедиції було зібрано велику кількість експонатів, які складуть основу майбутнього музею Чорнобильської трагедії.[1]
- ↑ а б в Романчук Олександр Миколайович. Острозький замок (укр.). %2. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б Романчук Олександр Миколайович – краєзнавець, етнограф, археолог, реставратор кераміки : 75 років від дня народження - Історична Волинь. www.istvolyn.info (укр.). Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Романчук Олександр Миколайович - Історична Волинь. www.istvolyn.info (укр.). Процитовано 19 січня 2025.
- Горячова Н. Олександр Романчук: життєвий та дослідницький шлях / Н. Горячова // Острозький краєзнавчий збірник: зб. наук. пр. / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога. — Остріг: Острозька друкарня, 2010. — Вип. 4. — С. 326—337.
- Манько М. Публікації Олександра Романчука на вебсайті «Історична Волинь» Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник: зб. наук. пр. / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога; упоряд. М. П. Манько. — Острог: Свинарчук Р. В., 2015. — Вип. 8. — С. 11—13.
- Тунцев З. Олександр Романчук як етнограф / З. Тунцев // Острозький краєзнавчий збірник: зб. наук. пр. / Держ. іст.-культур. заповідник м. Острога ; упоряд. М. П. Манько. — Острог: Свинарчук Р. В., 2015. — Вип. 8. — С. 5—7.
- Войковський В. Краєзнавець, археолог, етнограф… // Життя і слово. — 2009. — №69—70 (8308-8309). — 29 серпня. — С. 10.
- Романчук О. М. Черняков І. Т. Стоянка ашельської доби Співак біля м. Нетішина на р. Горинь // Вісник Нетішинського краєзнавчогомузею. — 2002. — Т. 1. — С. 135.
- Тунцева З. З історії створення етнографічної колекції міського краєзнавчого музею м. Нетішин // Історія музейництва та пам’яткоохоронної справи в Острозі і на Волині: Науковий збірник. — Острог, 2006. — Вип. 1. — С. 224.
- Фурманчук Г. Й. Історія створення Нетішинського міського краєзнавчого музею // Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. — 2002. — Т. 1. — С. 15.
- Фурманчук Г. Й. Формування археологічної колекції Нетішинського міського краєзнавчого музею // Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. — 2002. — С. 27.
- Шустерук О. Радіаційно забруднені території вивчають науковці // Перспектива. — 2005. — №49. — Грудень. — С. 8.