Ільницький Роман

Роман Ільницький
Роман Ільницький
	Роман Ільницький
Заступник міністра народного господарства УДП
	30 червня 1941 — липень 1941
Попередник	посада запроваджена
Наступник	посада скасована
2-й Голова ОУНз
	жовтень 1957 — ?
Попередник	Лев Ребет
Наступник	Богдан Кордюк
Народився	18 червня 1915; с. Кривче, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	2 лютого 2000 (84 роки); Нью-Йорк, США
Відомий як	журналіст, політик, історик
Національність	українець
Політична партія	Організація Українських Націоналістів

Роман Ільницький (псевдо:«Кричевський»; 18 червня 1915(19150618), с. Кривче, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — 2 лютого 2000, Нью-Йорк, США) — український педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч, заступник міністра народного господарства в УДП, голова Політради ОУНз.

Біографія

Роман Ільницький народився 18 червня 1915 року в селі Кривчому, нині Борщівський район, Тернопільська область.

Навчався у гімназіях в містах Чортків, Тернопіль (1925—1930), Рогатин, Малій Духовній семінарії у Львові.^[1]

Був членом ОУН.

Після проголошення 30 червня 1941 року у Львові Акту про відновлення Української держави і створення українського уряду (УДП) став у ньому заступником міністра народного господарства. Але вже на початку липня 1941 року Степан Бандера, глава проголошеного уряду Ярослав Стецько, члени уряду Лев Ребет та Роман Ільницький були заарештовані і вивезені в Берлін для слідства, а через два місяці відправлені у спеціальне відділення для політв'язнів концтабору Заксенхаузен.^[2]

Протягом 1945—1949 років — видавець і редактор тижневика «Час», голова Міжнародного Союзу Екзильної Преси та генеральний секретар міжнародного комітету переміщених осіб і політемігрантів у Німеччині (1947—1952), редактор «Українського самостійника» (1955—1956).

Після вбивства в Німеччині 12 жовтня 1957 Лева Ребета, Ільницький став третім головою Політради ОУНз^[3].

Автор праці «Deutschland und die Ukraine 1934—1945».^[4]

Помер 2 лютого 2000 року в Нью-Йорку, США.

Примітки

↑ Весна Х. Ільницький Роман… — С. 683.
↑ В боротьбі за українську державу. СЛУПВ, Вінніпег, 1990.
↑ Гуцуляк І. Організації українських націоналістів після Другої світової війни (ідеологічний аспект). [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.]
↑ Deutschland und die Ukraine 1934—1945 [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.], München, 1955

Джерела

Весна Х. Ільницький Роман // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 683. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання

Перелік імен та подій, що не увійшли до основного списку [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
КВАЗІЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОУН-УПА
Забуте відродження 1941-го [Архівовано 6 липня 2012 у Wayback Machine.]
Кричевський Р. ОУН в Україні, ОУН (з) і ЗЧ ОУН: причинок до історії українського націоналістичного руху [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Попередник
Лев Ребет

4-й Голова Проводу ОУНз
жовтень 1957 — ?

Наступник
Богдан Кордюк

Біографії Історія Тернопільщина

[В3-1] Весна Х. Ільницький Роман… — С. 683.

[2] В боротьбі за українську державу. СЛУПВ, Вінніпег, 1990.

[3] Гуцуляк І. Організації українських націоналістів після Другої світової війни (ідеологічний аспект). [Архівовано 11 липня 2012 у Wayback Machine.]

[4] Deutschland und die Ukraine 1934—1945 [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.], München, 1955

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Провідники УВО, ОУН і організацій, що вийшли з неї
УВО	Євген Коновалець
Крайові команданти УВО	Юрій Полянський (1922—1923) • Петро Бакович (1923) • Андрій Мельник (1923—1924) • Ярослав Індишевський (весна 1924 — середина 1926) • Юліан Головінський (друге півріччя 1926 — 01.1927) • Роман Сушко (1927 — 11.1928) • в.о. Володимир Горбовий (11.1928 — 12.1928) • Богдан Гнатевич (12.1928 — 02.1929) • Омелян Сеник (02.1929 — кінець 1929) • (2-й раз) Роман Сушко (кінець 1929 — 06.1930) • (2-й раз) Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • (2-й раз) Богдан Гнатевич (осінь 1930—1931)
Крайові команданти УВО на Східних Українських Землях	Іван Андрух (1920—1921)
ОУН	Євген Коновалець (3.2.1929 — †23.5.1938) • Андрій Мельник (23.5.1938 — †1.11.1964) • Олег Штуль-Жданович (1.11.1964 — †4.11.1977) • Денис Квітковський (4.11.1977 — †15.03.1979) • Микола Плав'юк (15.3.1979 — †10.3.2012) • Богдан Червак (26.5.2012 — досі)
Крайові провідники ОУН	Богдан Кравців (02.1929 — 11.1929) • Зенон Пеленський (11.1929 — 06.1930) • Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • Степан Охримович (10.1930 — †10.4.1931) • Іван Габрусевич (06.1931 — 03.1932) • Богдан Кордюк (05.1932 — 01.1933) • Степан Бандера (01.1933 — 06.1934) • Осип Мащак (07.1934 — 08.1934) • Олекса Гасин (09?.1934 — 02?.1935) • Лев Ребет (02.1935 — 7.2.1939) • Мирослав Тураш (7.2.1939 — †06.1939) • Володимир Тимчій (06.1939 — †02.1940) • Осип Грицак (03.1940 — 04.1940)
ОУНР (ЗЧ ОУН)	Степан Бандера (02.1940 — 15.10.1959) • Степан Ленкавський (1959—1968) • Ярослав Стецько (1968 — †5.7.1986) • Василь Олеськів (1986—1991) • Ярослава Стецько (1991—2001) • Андрій Гайдамаха (2001 — 13.4.2009) • Стефан Романів (13.4.2009 — 12.2022) • Олег Медуниця (14.12.2022 — досі)
Голови проводу ОУНР на Українських землях	Дмитро Мирон-Орлик (04.1940 — 12.1940) • Іван Климів (12.1940 — 07.1941) • Микола Лебедь (09.1941 — 05.1943) • Роман Шухевич (05.1943 — †05.03.1950) • Василь Кук (07.1950 — 05.1954)… • (посада вакантна) • …Зеновій Красівський (? після 1985 — †20.9.1991) • далі посада поєднана з посадою Голови ОУНР
ОУНЗ (ЗЧ УГВР)	Зенон Матла (02.1954 — 12.1956) • Лев Ребет (12.1956 — †12.10.1957) • Роман Ільницький (10.1957 — ?) • Богдан Кордюк (? — 1979) • Дарія Ребет (1979 — 06.1991) • Анатоль Камінський (06.1991 — 05.2019)
ОУНД	Павло Дорожинський (2005 — †18.3.2015) • Віктор Світайло (2015 — досі)

п о р Керівництво українських державницьких структур (1940-ві — 1950-ті)
Українське Державне Правління (з 30.06.1941)	Голова та керівник ресорту соціальних реформ — Ярослав Стецько Перший заступник голови і міністр здоров'я — Мар'ян Панчишин, заступники— Роман Осінчук, Олександр Барвінський Другий заступник голови — Лев Ре́бет Міністр оборони — Всеволод Пе́трів, заступники — Роман Шухевич та Олекса Гасин Міністр внутрішніх справ — Володимир Лисий, заступник — Кость Паньківський Міністр державної безпеки — Микола Лебедь Міністр зовнішніх справ — Володимир Стахів, заступник — Олександр Марітчак Міністр справедливості (судове міністерство) — Юліян Федусевич, заступник — Богдан Дзерович Міністр народного господарства — Юліян Павликовський, держсекретарі — Дмитро Яців та Роман Ільницький Міністр сільського господарства — Євген Храпливий Міністр фінансів — Ілярій Ольховий Міністр лісництва — Андрій Пясецький Міністр освіти і віровизнання — Володимир Радзикевич Міністр інформації та пропаганди — Олесь Гай-Головко, держсекретарі — Осип Позичанюк, Ярослав Старух Міністр політичної координації — Іван Климів Міністр пошти і телеграфу — Н. Мороз Начальник державної канцелярії — Михайло Росляк Комісар Української народної міліції м.Львова — Євген Врецьона Заступник референта СБ — Іван Равлик
Українська Головна Визвольна Рада (з 11-15 липня 1944)	Учасники 1-го Великого Збору Кирило Осьмак — Президент УГВР, Іван Вовчук — Третій віцепрезидент УГВР, Ростислав Волошин — Генеральний секретар внутрішніх справ УГВР, о. Іван Гриньох — Другий віцепрезидент УГВР, Микола Дужий — Секретар Президії УГВР (з 12 вересня 1944 — в.о. Президента), Микола Лебідь — Генеральний секретар закордонних справ УГВР, Омелян Логуш — член ЗП УГВР, Катерина Мешко, Василь Мудрий — Перший віцепрезидент УГВР, Зенон Пеленський — член Президії УГВР, Йосип Позичанюк — 1-й Голова Бюро інформації УГВР (15.07.1944 — †22.12.1944) Василь Потішко — член ЗП УГВР, Мирослав Прокоп — член Президії УГВР, Дарія Ребет — член Президії УГВР, Павло Турула — член ЗП УГВР, Петро Чуйко — співпрацівник при УГВР і ЗП УГВР, Лев Шанковський — член ЗП УГВР, Павло Шумовський — член ЗП УГВР, Роман Шухевич — Голова Генерального секретаріату УГВР. Ярослав Біленький — Генеральний суддя УГВР. Дали згоду на членство в УГВР, але не змогли взяти участь у Зборі: Іван Багряний — член УГВР, Євген Врецьона — член ЗП УГВР, о. Микола Галянт — член УГВР, о. Олександр Малиновський — член УГВР, Василь Охримович — член УГВР і ЗП УГВР (1946 — 1951), Кооптовані члени УГВР: Осип Дяків-«Горновий» — заст.голови Генерального Секретаріату (друга половина 1950 — †28.11.1950) проф.«Г.Зелений» — член УГВР (1949), Василь Кук — заст.голови, і згодом Голова Генерального Секретаріату УГВР, Петро Федун-«Полтава» — 3-й Голова Бюро інформації УГВР (1946 — †23.12.1951) і заст.голови Генерального Секретаріату УГВР, о. Микола Хмільовський — член УГВР, Ніл Хасевич — член УГВР (1949 — †4.03.1952); Роман Кравчук-«Петро» — член УГВР (1950 — †21.12.1951), президент УГВР (1951). Михайло Дяченко-«Марко Боєслав» — член УГВР (1950 — †23.02.1952);
Українська Повстанська Армія	Роман Шухевич (травень 1943 — †5.03.1950) • Василь Кук (липень 1950 — арешт 23 травня 1954)
Головний Військовий Штаб (ГВШ УПА)	Дмитро Грицай-Перебийніс (січеь 1944 — † грудень 1945) • Олекса Гасин-Лицар (січень 1946 — † 31.01.1949)
УПА-Північ	Дмитро Клячківський-«Клим Савур» (1944 — †12.02.1945) • Михайло Медвідь-«Карпович-Крем'янецький» (лютий 1945 — †4.06.1945) • Іван Литвинчук-«Дубовий» (1945 — †19.01.1951)
УПА-Захід	Олександр Луцький-«Андрієнко» (липень 1943 — серпень 1944) • Василь Сидор-«Шелест» (вересень 1944 — †14.04.1949)
УПА-Південь	Омелян Грабець-«Батько» (літо 1943 — †10.06.1944) • Василь Кук-«Леміш» (червень 1944 — )
УПА-Схід	Командир не призначений
СБ ОУН	Микола Лебедь (березень 1940 — березень 1941) • Микола Арсенич (березень 1941 — †23 січня 1947) • в.о. Ярослав Дякон (січень 1947 — †9 листопада 1948)