Роман Вуйцицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вуйцицький.
Ф
Роман Вуйцицький
Роман Вуйцицький
Роман Вуйцицький
Роман Вуйцицький у 2007 році
Особисті дані
Повне ім'я Роман Мирослав Вуйцицький
Народження 8 січня 1958(1958-01-08) (66 років)
  Ниса, Польща
Зріст 193 см
Громадянство Польща Польща
Німеччина Німеччина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1969—1976 Польща «Сталь» (Ниса)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976—1980 Польща «Одра» (Оп) 93 (8)
1980—1982 Польща «Шльонськ» (Вр) 53 (8)
1982—1986 Польща «Відзев» (Л) 113 (11)
1986—1989 Німеччина «Гомбург» 93 (15)
1989—1993 Німеччина «Ганновер 96» 122 (13)
1993—1995 Німеччина ТСВ Гавельс ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978—1989 Польща Польща 62 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1993—1995
1995—?


2006—2007 		Німеччина ТСВ Гавельс
Німеччина «Дамла Генц» (Ганновер)
Німеччина «Ваккер» (Нейштадт)
Німеччина «Ганновер 96» (мол.)
Німеччина «Дамла Генц» (Ганновер)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роман Мирослав Вуйцицький (пол. Roman Mirosław Wójcicki; нар. 8 січня 1958 Ниса, Польща) — польський футболіст, виступав на позиції центрального захисника. Бронзовий призер чемпіонату світу 1982 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочинав у ниській «Сталі», куди прийшов у віці 11 років у 1969 році. Спочатку грав у нападі. У 1975 році виграв з складі Стали 3 місце на загальнопольській Спартакіаді Молоді. Там його помітили селекціонери опольської «Одри»[1][2].

У 1976 році в молодіжному складі «Одри» став віце-чемпіоном країни. У фіналі Одра крупно програла краківській «Віслі» (1:5). Єдиний м'яч опольської команди в цій грі забив Роман[1]. Після цього був переведений в основну команду клубу[1]. У 1977 році завоював Кубок польської ліги. 24 липня 1977 року дебютував у Вищій лізі в матчі з «Полонією» (Битом)[1]. Проявив себе в матчі Кубка УЄФА з «Магдебургом», коли практично виключив з гри зірку німецького клубу Йоахіма Штрайха[1][2]. У дебютному сезоні зайняв 10 місце в підсумковому опитуванні на звання найкращого футболіста Польщі[1]. У сезоні 1979 року розпочав грати на позиції центрального захисника. В опитуванні 1979 року посів 5 місце[1].

У 1980 році був призваний на військову службу і перейшов в армійський вроцлавський «Шльонськ»[2]. Дебютував за новий клуб в травневневому матчі з «Завішою» і відзначився єдиним голом у матчі. Привів команду до бронзових нагород чемпіонату[1]. У 1982 році завоював зі «Шльонськом» срібні нагороди чемпіонату[1].

У 1982 році демобілізувавшись, перейшов у лодзинський «Відзев»[2]. З клубом виграв срібло чемпіонату і вийшов до півфіналу Кубка Чемпіонів[1]. У чвертьфіналі з «Ліверпулем» повністю закрив найкращого бомбардира Європи Іана Раша[1][2]. Восени забив чудовий м'яч у Кубку УЄФА в ворота празької «Спарти». Став 2 в опитуванні на звання найкращого польського футболіста[1]. У 1984 році втретє поспіль став срібним призером чемпіонату і був визнаний найкращим гравцем року[1]. У 1985 році завоював третє місце в лізі і Кубок Польщі, забивши в тому числі і переможний м'яч у серії післяматчевих пенальті у фіналі кубка[1]. У 1986 році знову бронзовий призер польського чемпіонату.

У 1986 році перейшов до складу дебютанта Бундесліги «Гомбург», щоб заробити більше коштів для існування[2]. У 1988 році вилетів з командою до Другої ліги. Перейшов до складу іншого клубу, який вилетів з Бундесліги — «Ганновер 96». У 1990 році став фіналістом кубка ФРН[2]. У 1992 році виграв з клубом новий Кубок Німеччини[1].

Закінчив Вищу спортивну школу в Кельні, отримавши диплом тренера[3].

Влітку 1993 року перейшов у клуб регіональної ліги ТСВ Гавельс, де став граючим тренером.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

26 вересня 1975 дебютував у складі молодіжної збірної Польщі в матчі з молодіжною збірною НДР[1].

5 квітня 1978 року був заявлений на матч головної збірної з греками, а тиждень потому дебютував у грі зі збірною Ірландії в Лодзі[1][2]. Був у складі збірної на Чемпіонаті світу в Аргентині, але на поле не виходив[2]. На чемпіонаті світу в Іспанії брав участь у переможному матчі за третє місце проти збірної Франції[1].

Після завершення чемпіонату світу став постійним гравцем збірної на позиції центрального захисника. На його кар'єрі в збірній не позначився навіть автогол, яким Вуйцицький відзначився в матчі зі збірною Радянського Союзу у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи в Хожуві[1].

У 1984 році виграв зі збірною Польщі Кубок Неру, на якому став найкращим бомбардиром з 3-а голами[1].

Учасник чемпіонату світу 1986 року в Мексиці[1].

Кар'єру в збірній закінчив навесні 1989 року, провівши в ній 62 матчі (лише в офіційних матчах, не рахуючи, наприклад, кубка Неру)[1]. У футболці головної команди Польщі забив 2 м'ячі (27 січня 1984 року приніс перемогу над КНР, 17 травня 1987 року відзначився голом у воротах збірної Угорщини). Також провів 6 матчів у юніорській збірній, 10 — у молодіжній, 9 — у складі другої збірної (2 голи)[1]. За всі 62 поєдинки отримав всього 4 жовті картки й жодної червоної[4].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Тренерську діяльність розпочав ще будучи гравцем, поєднуючи кар'єру футболіста та головного тренера в клубі ТСВ Гавельс. Згодом повністю сконцентрувався на тренерській роботі, а в 1995 році очолив «Дамла Генц» (Ганновер). Потім тренував молодіжні команди ганноверського «Вердера» та «Ваккер» (Нейштадт).

З 2001 року паралельно з основною роботою у вільний від неї час продовжував тренерську діяльність. У січні 2007 року знову очолив «Дамла Генц» (Ганновер).

Паралельно з роботою та тренуваннями продовжив кар'єру футболіста на ветеранському рівні. З 2011 року виступав за «Ганновер U-50», учасник фінального поєдинку чемпіонату Нижньої Саксонії в «Дунумі» проти Кромбахра U-50. «Ганновер» у тому поєдинку здобув перемогу з рахунком 4:0[5].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Клубні

[ред. | ред. код]

Національні

[ред. | ред. код]
«Відзев»
«Одра» (Ополе)
«Ганновер»

Міжнародні

[ред. | ред. код]
Відзев
  • Міжнародний футбольний кубок
    • Володар (1): 1982

У збірній

[ред. | ред. код]

Стиль гри

[ред. | ред. код]

Наприкінці 70-х — у 80-х роках — провідний центральний захисник збірної Польщі. Мав вражаючі антропометричні дані, вдало грав головою як в обороні, так і при атакувальних діях своєї команди. Як для захисника демонстрував прекрасну результативність. Така вдала гра біля воріт команд-суперника пояснювалася тим, що Роман розпочинав кар'єру в нападі, й лише згодом його перевели до захисту. Вдало грав у захисті. Його основним недоліком, як наслідок високого зросту Вуйцицького, погана маневреність, через що поєдинки зі швидкими та маневреними суперниками Романа складалися для нього не дуже вдало.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Проживає в Німеччині[6]. Окрім тренування команд з нижчих ліг Нижньої Саксонії, працює фізіотерапевтом в Нойштадт-ам-Рюбенберге. Має також і німецьке громадянство.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Roman Wójcicki. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 25 листопада 2018.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Roman Wójcicki
  3. ↑ W polskiej piłce będzie coraz lepiej
  4. ↑ Statystyki występów
  5. ↑ NFV Fußball-Journal Niedersachsen Nr. 7/2011, Seiten 34/35
  6. ↑ Roman Wójcicki: wierzę, że wrócę jako trener

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роман_Вуйцицький&oldid=42386433