Роман Малиновський (письменник)
Роман Малиновський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 14 липня 1985 (39 років) Івано-Франківськ | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, видавець | |||
Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Роман Малиновський (14 липня 1985, Івано-Франківськ) — український письменник. Автор збірки оповідань «Солодке життя». Співзасновник, головний редактор та артдиректор видавництва «Вавилонська бібліотека».
Народився 1985 року в Івано-Франківську. Дитинство провів у спальному мікрорайоні «Позитрон», середню освіту отримав у школі № 10. У 2007-му закінчив Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з дипломом «Спеціаліст права». Працював кореспондентом місцевих та регіональних видань.
У 2003 році став співзасновником літературного альманаху «Парова зозуля» (спільно з Міреком Боднарем та Віктором Мухіним). Перший номер альманаху, який зібрав під обкладинкою прозові та поетичні твори молодих українських письменників, вийшов друком у 2006 році.
У 2005-2007 роках був членом редколегії та журналістом молодіжного видання «Пластилін».
У 2007 році працював у відділі маркетинґу Івано-Франківської філії «Райффайзен Банк Аваль».
У 2008 — менеджером проєктів «Благодійної фундації Короля Юрія» де був керівником і автором проєкту «Виборче право України для незрячих» — книжки, надрукованої шрифтом Брайля та фестивалю короткометражних фільмів «Процедура 1503», присвячених темі прав людини.
У 2008-2012 був куратором літературної програми фестивалю «Потяг до Яремчого».
У 2010-му працював в арт-відділі «Холдингу емоцій ФЕСТ!» (Львів).
Із 2014-го був куратором напрямку розвитку візуального мистецтва у громадській організації «Тепле місто», де був співорганізатором резиденції для художників. З час роботи у «Теплому місті» провів резиденції Павела Альтгамера (проєкт «Конгрес рисувальників», куратор — Євген Самборський), Славоміра Збьока Чайковського (проєкт «Свіжа фарба», співкуратори — Євген Самборський та Лілія Гоголь), Сергія Радкевича (проєкт «Фраґменти візуальної маніпуляції», куратор — Віталій Грех).
У 2013 році разом з партнерами заснував видавництво «Вавилонська бібліотека» яке очолює досі. Видавництво спеціалізується на виданнях перекладної інтелектуальної прози XX та XXI століть.
У 2015 році був стипендіатом програми Ґауде Полонія польського Міністра культури та національної спадщини. У рамках стипендії створив проєкт «MONO», збірку інтерв'ю з українськими перекладачами творів Станіслава Вінценза, Бруно Шульца та Зиґмунта Гаупта, а також есеями, присвяченими цим авторам. MONO вийшов під логотипом проєкту «Цивілізація» обмеженим накладом —100 примірників — у 2019 році. 2021 року у видавництві «Крок» вийшов другий номер проєкту присвячений Корнелю Філіповичу.
Книжки:
- «Солодке життя», збірка оповідань — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2021. — 176 с.
Журнальні публікації:
- «Дві лінії», журнал REPORTERS, №2, 2021.
- «Останній сеанс в кінотеатрі „Меланхолія“», журнал Harper's Bazaar Ukraine, липень-серпень, 2019.
- «Двадцять п'ять днів», журнал Київ, № 1-2, 2018.
- «Програма», журнал Березіль № 7-9, 2017.
- «Програма», інтернет-видання TekstOver № 12, 2017.
- «Східний ліс», інтернет-видання Gazeta.ua, 2017.
- «Тераріум», інтернет-видання Inspired, 2017.
- «Goodbye blue sky…», «Конверт із заголовком», «Гармонія», «Вміння літати», «Сповідь одного предмету», альманах «Паперова зозуля», 2006.
Оповідання «Східний ліс» увійшло в короткий список номінантів конкурсу української новели журналу «Країна».
Книжкові публікації іноземними мовами:
- «Солодке життя», збірка оповідань у перекладіпольською Богдана Задури / «Słodkie życiei» — Częstochowa: Galeria Literacka, 2022. — 148.
- «Порахувати війни» есей в перекладі німецькою в складі збірки / «Ukraine mon amour: voices of a free nation» — Wien: Passagen Verlag, 2022. —160.
Журнальні публікації іноземними мовами:
Англійською:
- «За дві хвилини до півночі» в перекладі Домініки Гоффман / «Two Minutes to Midnight», журнал Mayday, травень 2022.
- «Порахувати війни» в перекладі Кейт Цуркан / «Count the Wars», видання New England Review, 2022.
- «Дві лінії» в перекладі Микити Москалюка / «Two Lines», есей, видання Apofenie, 2021.
- «Споглядаючи Годара» в перекладі Тетяни Михе / «Contemplating Godard», видання Versopolis, 2020.
Польською (в перекладах Богдана Задури):
- «Порахувати війни» / «Policzyć wojny», журнал Czas literatury №2 (18), 2022.
- «Бенкет» / «Bankiet», журнал Galeria, 2022.
- «Останній сеанс в кінотеатрі “Меланхолія”» / «Ostatni seans w kinie „Melancholia”», журнал Akcent №1, 2022.
- «За дві хвилини до півночі» / «Za dwie minuty północ», видання Aktualnik, 2022
- «Каїрський експрес» / «Kairski ekspres», журнал Акцент № 4, 2020.
- «Тераріум» / Pokój 66", czasopismo Пулавська тека № 13, 2015.
- Як я поїхав на Шрі-Ланку писати книжку біля океану. Досвід письменника Романа Малиновського, 2022
- Про українську школу перекладу і письменницьку зрілість. Інтерв'ю з Малиновським, 2021
- Роман Малиновський. Письменник. Співзасновник видавництва «Вавилонська бібліотека» (ВІДЕО), 2021
- Про книги і читання, Йоd, 29 вересня 2020 р.
- Вавилонський бібліотекар: як Роман Малиновський творить книжкову цивілізацію у Франківську, 3 березня 2019 р.
- Читати має бути в кайф! 26 лютого 2018 р.