Перейти до вмісту

Ропуха живородна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ропуха живородна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Ропухові (Bufonidae)
Рід: Ропуха Німби (Nimbaphrynoides)
Dubois, 1987
Вид: Ропуха живородна
Nimbaphrynoides occidentalis
Angel, 1943
Синоніми
Nectophrynoides occidentalis
Посилання
Вікісховище: Nimbaphrynoides occidentalis
Віківиди: Nimbaphrynoides occidentalis
EOL: 1037932
ITIS: 585634
МСОП: 16793075

Ропуха живородна (Nimbaphrynoides occidentalis) — єдиний вид земноводних роду Ропуха Німби родини Ропухові. Інша назва «західна ропуха Німби». Має 2 підвиди.

Загальна довжина досягає 2—3 см. Голова невелика. Очі середнього розміру з округлими зіницями та чорною райдужною. Надочні дуги підняті. Тулуб стрункий. Кінцівки добре розвинені, 4 пальці витягнуті. Забарвлення переважно чорне або темно-коричневе, з боків та на кінцівках присутні світлі плями.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє гірські луки, обирає місця де під ґрунтом є породи, що мають тріщини та надають їй схованку. Температура повітря в місцях проживання не опускається нижче 12 °C. Зустрічається на висоті 900–1600 м. Однак при цій температурі вона вже малоактивна і перестає полювати на здобич. Лише за 20 °C живородна ропуха жваво годується, перш за все мурашками і павуками, рідше — молюсками, червами. У липні і серпні спостерігається максимальна активність цієї ропухи. У період посухи з грудня по лютий вона неактивна, залазить у тріщини скель або заривається у ґрунт.

Першими залишають схованку дорослі самки. Потім протягом березня — квітня з'являються статевонезрілі особини і нарешті самці.

Це єдиний живородний вид всього ряду безхвостих. Парування починається у серпні і досягає максимуму у вересні — жовтні. Воно відбувається вдень, може продовжуватися і вночі. Триває від декількох годин до цілого дня. Самці тримаються при цьому нерухомо, а самиці невтомно переступають з лапи на лапу. Запліднені самиці відразу ж ховаються у схованку, де і проводять весь період посухи.

Яйця розвиваються в нижньому відділі яйцепроводів, що розширюється. На світ з'являється цілком сформувана ропуха. Самиця несе від 1 до 22 зародків, частіше їх буває 4—12. Розвиток зародків відбувається за рахунок жовтка у великих яйцях. У диханні ембріонів бере участь хвіст, багатий кровоносними судинами. Масове народження дитинчат припадає на початок червня, але триває до кінця місяця, а якщо період дощів затягується, то і до початку липня.

Самиці, як правило, розмножуються 2 рази в житті і залишають потомство в цілому з 18—20 особин.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкають на схилах гори Німба (звідси походить й назва усього роду): на територіях країн Гвінея, Ліберія та Кот-д'Івуар.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Nimbaphrynoides occidentalis occidentalis
  • Nimbaphrynoides occidentalis liberiensis

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Sandberger, Hillers, Doumbia, Loua, Brede and Rödel (2010). Rediscovery of the Liberian Nimba toad, Nimbaphrynoides liberiensis (Xavier, 1978) (Amphibia: Anura: Bufonidae), and reassessment of its taxonomic status. Zootaxa 2355: 56-68