Рорат Олександр Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рорат Олександр Йосипович
Народження 9 серпня 1910(1910-08-09)
Єлець, Орловська губернія, Російська імперія
Смерть 31 жовтня 1943(1943-10-31) (33 роки)
Криворізький район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Недайвода
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Рід військ артилерія
Звання  Старший сержант
Війни / битви
Нагороди Герой Радянського Союзу Орден Леніна Медаль «За відвагу»
CMNS: Рорат Олександр Йосипович у Вікісховищі

Олекса́ндр Йо́сипович Рорат (1910—1943) — радянський військовик, учасник нацистсько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1910 року в місті Єлець у родині робітників, з 1914-го проживав в сучасному місті Мічурінськ. Закінчив сучасну мічурінську школу № 48. Комсомолець, закінчив 7-річку, працював стругальником на Мічурінському заводі автонасосів.

1941 року мобілізований до РА, від жовтня перебував на фронті. Брав участь у боях за Москву. Від квітня 1943 року брав участь у боях у складі Воронезького та Степового фронтів.

Воював на Курській дузі, 6 липня 1943-го в оборонному бою біля населеного пункту Крутий Лог вогнем зі своєї самохідної гармати Рорат знищив 4 танки противника, за що був відзначений медаллю «За відвагу».

В липні 1943 року направлений за новою технікою на Урал. Побував удома в Мічурінську, відвідав дружину, сина й доньку.

Станом на жовтень 1943 року — навідник гармати 1438-го самохідного артилерійського полку, 2-й Український фронт.

31 жовтня 1943-го біля села Недайвода Криворізького району відбувався запеклий бій за переправи через річку Інгулець, з розрахунку гармати лишилися навідник Олександр Рорат та лейтенант Павло Сорокін — командир САУ. Згідно радянських донесень, їм протистояли 26 танків та самохідних гармат «Фердінанд». Два червоноармійці зуміли підбити під час маневрування 2 танки, 1 САУ та 3 автомобілі з піхотою. Згодом вдалося ліквідувати ще 2 танки й САУ, однак противник зумів прорватися на насип.

В подальшому бою загинув лейтенант Сорокін, був виведений з ладу підйомний механізм. Олександр Рорат повів САУ, що вже палала, на таран.

Похований у братській могилі в селі Недайвода.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Герой Радянського Союзу (17 травня 1944, посмертно)
  • орден Леніна
  • медаль «За відвагу»
  • в Мічурінську встановлено бюст Олександра Рората
  • на будинку в Мічурінську, де він проживав, встановлено меморіальну дошку
  • його іменем названо вулицю в селі Недайвода
  • навічно зарахований в списки 1-ї роти гвардійського танкового полку.

Джерела

[ред. | ред. код]