Перейти до вмісту

Роседаль (Монтевідео)

Координати: 34°51′34″ пд. ш. 56°12′20″ зх. д. / 34.859517° пд. ш. 56.205694° зх. д. / -34.859517; -56.205694
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роседаль
34°51′34″ пд. ш. 56°12′20″ зх. д. / 34.859517° пд. ш. 56.205694° зх. д. / -34.859517; -56.205694
Країна Уругвай
РозташуванняМонтевідео
Площа0,64 га
Засновано1910
Мапа

CMNS: Роседаль у Вікісховищі

Роседаль (ісп. El Rosedal), також відомий як Роседаль-дель-Прадо або Росаледа Хуани де Ібарбуру  — розарій у Монтевідео, столиці Уругваю.

Розарій був створений французьким ландшафтним дизайнером Карлосом Расіним і архітектором Еудженіо Бароффіо. Він розташований у парку Прадо в однойменному районі Монтевідео. Основою колекції стали дванадцять тисяч троянд, імпортованих з Франції 1910 року. Церемонія інавгурації розарію відбулася в готелі «Прадо» 15 вересня 1912 року, він був названий на честь уругвайської поетеси Хуани де Ібарбуру. У кінці другого десятиріччя XXI століття в розарії налічується понад триста сортів стародавніх і сучасних троянд.

Особливості

[ред. | ред. код]

Розарій складається з чотирьох пергол довжиною шістдесят метрів з вісьмома куполами в стилі модерн. Розарій займає площу в 0,64 гектара в парку площею не менше ста гектарів.

У центрі знаходиться бронзовий фонтан, який оточує 20 колон. Від фонтану беруть початок вісім прямих алей, які спрямовані на купола пергол. У центрі розарію можна побачити різні види екзотичних кущів троянд, у тому числі сорти:

  • «Альберик Барб'є» (біла троянда),
  • «Леді Гіллінгдон» (жовта троянда),
  • «Луї Філіп» (червона троянда).

Класифікація троянд

[ред. | ред. код]
  • Дикі види (переважають в природі)
  • Стародавні кущі троянд (сорти до 1867 року)
  • Сучасні троянди (сорти після 1867 роки)

Колекції троянд

[ред. | ред. код]

Тут зберігаються дикі і гібридні троянди. Можна побачити гібриди дев'ятнадцятого століття, які отримані шляхом схрещування кущів троянд, вирощуваних в садах західних країн, з новими трояндами з Китаю (з кінця вісімнадцятого століття з такими сортами як «троянда бенгальська» (Rosa chinensis), і з початку дев'ятнадцятого століття — з чайними трояндами). Основні новинки, представлені цими кущами троянд, полягають в їх тривалому цвітінні, а також в розширенні розмаїття кольорів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]