Ростислав Іванович
| Ростислав Іванович | |
|---|---|
| Помер | 1189 Галич, Київська Русь |
| Рід | Галицькі Ростиславичі |
| Батько | Іван Берладник |
Ростислав Іванович Берладник (?—1189) — руський князь з першої галицької династії, син звенигородського та галицького князя Івана Ростиславича Берладника і правнук Василька Ростиславича, претендент на галицький трон.
Жив ізгоєм при дворі смоленського князя Давида Ростиславича. У 1188 році угорський король Бела III захопив Галич і проголосив себе королем Галичини (rex Galiciae). У 1189 році до Ростислава, який перебував у Смоленську, прибули посли з Галича з пропозицією повернути собі князівство предків. Намагаючись скористатися з невдоволення угорською владою, Ростислав з невеликою дружиною прибув у Галичину і здійснив спробу здобути галицький престол. Прикордонні міста визнали його князем, проте в битві за Галич Ростислав зазнав поразки від угорців. Поранений, він потрапив у полон, де був отруєний:
|
«Але угри, побачивши це, приклали зілля смертельне до [його] ран, і від того він помер. І положили його в монастирі, у церкві святого Іоанна, і прилучився він до дідів своїх і до отців своїх»[1]. | 
|
- ↑ Літопис Руський, пер. Махновця. Архів оригіналу за 25 вересня 2015.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
