Ростислав Мурзагулов
Ростислав Мурзагулов (нар. 1978 р., Башкирія) — російський опозиційний журналіст. Уродженець Кумертау (Башкортостан). Політтехнолог і письменник. У 2021 році очолив Громадську палату Башкортостану й тісно співпрацював із владою республіки, а після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року став політичним емігрантом та опозиційним журналістом.[1]
Шеф-редактор YouTube-каналу «Відкриті медіа».[2]
Ростислав Мурзагулов здобув вищу освіту на факультеті журналістики Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (МГУ) у 1997—2002 роках. У 2013—2014 роках Ростислав Мурзагулов навчався на магістратурі з державного управління (MPA) у Sciences Po (Париж)[3]. У 2017 році захистив кандидатську дисертацію з філософії. З 2010 по 2022 рік працював доцентом у Російській академії народного господарства та державної служби (РАНХиГС) та Башкирському державному університеті (БашГУ)[4]. Є автором навчального посібника «Цифрове суспільство середини XXІ століття», виданого у 2018 році[5][6].
У 2004—2022 роках Ростислав Мурзагулов працював політичним консультантом і політтехнологом, тісно співпрацюючи з Адміністрацією Президента РФ.
Ростислав Мурзагулов розпочав свою кар'єру у 2004—2006 роках, працюючи ведучим новин на каналі «ОРТ» (Москва), де висвітлював політичні події. У 2006—2008 роках обіймав посаду PR-директора Олімпійського комітету РФ, відповідаючи за медіа-супровід Олімпійських заходів.
З 2008 до 2010 року Мурзагулов працював PR-директором Фонду ЖКГ уряду РФ, а з 2010 по 2012 рік займав аналогічну посаду у Фонді житлового будівництва уряду РФ[7][8].
У 2012—2017 роках Мурзагулов обіймав посаду заступника голови Адміністрації Президента Республіки Башкортостан, де відповідав за політичні комунікації та зв'язки з громадськістю.
У 2017—2018 роках працював віцемером Красногорська, займаючись розвитком міста.
З 2018 до 2022 року Мурзагулов очолював Громадську палату Республіки Башкортостан і був членом Громадської палати РФ, зосередившись на соціальних питаннях[9].
У 2021—2022 роках Мурзагулов був президентом футбольного клубу «Уфа» (Прем'єр-ліга РФС). Паралельно, з 2020 по 2022 рік, працював заступником генерального директора Державної корпорації «Курорти Північного Кавказу», відповідаючи за розвиток туристичної інфраструктури регіону[10].
Ростислав Мурзагулов є автором кількох книг, серед яких «Бабай всея Руси, или особенности уездной демократии» (2016) та її продовження «Бабай всея Руси, или Операция 'Осень Патриарха'» (2017). Станіслав Белковський назвав роман Ростислава Мурзагулова «Бабай всея Руси» «найкращою в історії країни книгою про регіональну політику». У 2021 році вийшла його антиутопічна книга «2058»[11].
Після початку повномасштабної війни РФ проти України у 2022 році Ростислав Мурзагулов покинув усі посади в Росії та публічно засудив дії російської влади. Мурзагулов емігрувавши РФ почав виступати в антивоєнних медіа різних країн, а також працював у медіахолдингу Михайла Ходорковського[12]. У 2022 році Ростислав Мурзагулов став ведучим опозиційного шоу на YouTube після завершення своєї політичної кар'єри в Башкортостані.[12] У листопаді 2023 року Мурзагулов був внесений Міністерством юстиції РФ до списку фізичних осіб — «іноагентів» та отримав вирок московського суду за «дискредитацію армії РФ»[13][9].
У 2018 році Ростислав Мурзагулов брав участь у виборах до Ради депутатів Красногорська як самовисуванець, після того як «Партия перемен» Дмитра Гудкова та Ксенії Собчак відмовилася висувати його своїм кандидатом. Це рішення було прийнято після критики з боку Олексія Навального, який назвав Мурзагулова «жуліковатим хмирем» та звинуватив партію у висуванні колишнього чиновника з Адміністрації Президента.[14] Гудков, у свою чергу, відповів, що Мурзагулов не був членом «Єдиної Росії» і працював із Михайлом Ходорковським. Однак, під тиском Навального та його соратників, «Партия перемен» вирішила виключити Мурзагулова зі списку кандидатів.[15] У листопаді 2022 року Ростислав Мурзагулов подав позов проти Міністерства юстиції Росії з вимогою офіційно визнати його іноземним агентом, що стало частиною його опозиційної діяльності.[13] Він відкрито критикує політичні процеси в Росії та висвітлює проблеми, з якими стикаються регіональні політики, наголошуючи на питаннях свободи слова та корупції.[16]
- Мурзагулов, Р. (2016). Бабай всея Руси, или особенности уездной демократии. Издательские решения. ISBN 978-5-4474-3935-4
- Мурзагулов, Р. (2017). Бабай всея Руси, или Операция «Осень Патриарха». Комсомольская правда. ISBN 978-5-4470-0248-0
- Мурзагулов, Р. (2018). Цифровое общество середины XIX века: Как новый этап цивилизационного развития. Социально-философский анализ. Издательские решения. ISBN 978-5-4474-3935-4.
- Мурзагулов, Р. (2021). 2058. Международные отношения. ISBN 978-5-7133-1726-3.
- Мурзагулов, Р. (2021). Бабай всея Руси. Международные отношения. ISBN 978-5-7133-1712-6.
- Мурзагулов, Р. (2021). 2058. ISBN 978-5-7133-1726-3.[17]
- ↑ "Совесть постоянно не давала покоя". Как бывший российский пропагандист съездил в Украину. Radio Free Europe / Radio Liberty (рос.). 10 травня 2024. Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Ростислав Мурзагулов
- ↑ Мурзагулов Ростислав Рафкатович. 2020.oprf.ru. Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Ростислав Рафкатович Мурзагулов | Флибуста. flibusta.site. Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Мурзагулов, Ростислав (4 липня 2018). Цифровое общество середины XXI в. Как новый этап цивилизационного развития. Социально-философский анализ (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-121379-4.
- ↑ Цифровое общество середины XXI в.: Как новый этап цивилизационного развития. Социально-философский анализ (англ.). Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Мурзагулов Ростислав Рафкатович. mkset.ru (рос.). Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Мурзагулов Ростислав Рафкатович. www.erbp.ru. Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ а б «Путь самурая» Ростислава Мурзагулова*: как бывший пиарщик Хабирова стал иноагентом. www.business-gazeta.ru. Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ КАРИМОВА, Марина (10 грудня 2022). «Такие, как он, могут всплыть из любого ведра». Чем запомнился Ростислав Мурзагулов*?. Prufy.ru | Новости (рос.). Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Ростислав Мурзагулов: «Я сейчас разговариваю с вами, а сам думаю: что мне за это будет?». Собака.ru (рос.). 23 грудня 2021. Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ а б Аскерова, Ксения (18 серпня 2022). Бывший соратник главы Башкирии Мурзагулов стал ведущим оппозиционного шоу на YouTube. Главные новости в России и мире - RTVI (рос.). Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ а б «Требую признать меня иноагентом!» Башкирский оппозиционер судится с Минюстом. newizv.ru (рос.). Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Навальный осудил Ходорковского за сотрудничество с пиарщиком, которого связывают с преследованием Лилии Чанышевой. Meduza (рос.). Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ Гудкова и Навального поссорил "жулик, а не хмырь". www.mk.ru (рос.). 1 серпня 2018. Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ «Навальный писал, что я АПшное ворье. Но это неправда!» Бывший пиарщик власти Ростислав Мурзагулов уехал из России и пришел работать к Ходорковскому. Republic поговорил с ним в Вильнюсе. republic.ru (рос.). Процитовано 28 жовтня 2024.
- ↑ 2058. Роман (Ростислав Мурзагулов) 📖 купить книгу по выгодной цене в «Читай-город» ISBN: 978-5-7133-1726-3 (рос.).