Прем'єр-ліга (Росія)
| Засновано | 1992 (Вища ліга) 2001 (Прем'єр-ліга) |
|---|---|
| Регіон |  Росія |
| Конфедерація | УЄФА |
| Термін проведення | осінь-весна |
| Кількість команд | 16 |
| Рівень в ієрархії | 1 |
| Пониження в класі | ФНЛ |
| Внутрішній кубок | Кубок Росії |
| Міжнародні турніри | Ліга чемпіонів Ліга Європи Ліга конференцій |
| Поточний чемпіон | Зеніт (Санкт-Петербург) (10 перемога) |
| Найбільше перемог | Спартак (Москва) Зеніт (Санкт-Петербург) (по 10 перемог) |
| Сайт | Офіційний сайт |
 Поточний сезон | |
Чемпіонат Росії з футболу серед команд клубів Прем'єр-ліги — вищий дивізіон системи футбольних ліг Росії. У змаганні беруть участь 16 клубів Російської футбольної Прем'єр-ліги. Після кожного сезону клуби, що зайняли два останні місця, переходять до Першого дивізіону, а їхні місця займають дві найсильніші команди Першого дивізіону. Команди, які посіли 13-те та 14-те місця грають перехідні ігри з четвертою та третьою командами ФНЛ відповідно.
Чемпіон сезону 2023/2024 — «Зеніт» (Санкт-Петербург).
Після розпаду СРСР 1991 року колишні радянські республіки почали проводити незалежні футбольні чемпіонати. У радянській Вищій лізі 1991 року було чимало російських клубів, але все ж недостатньо, щоб скласти лігу. Тому 1992 в російській Вищій лізі змагалися 20 російських клубів з вищої та першої ліг чемпіонату СРСР. Для зменшення загальної кількості матчів команди були розділені на дві групи. Кількість команд у Вищій лізі було поступово скорочено: до 18-ти 1993-го і до 16-ти 1994-го. Відтоді Вищий дивізіон (і Прем'єр-ліга) складається з 16 клубів, за винятком експерименту 1996 та 1997 року, коли команд було на дві більше.
Домінуючою силою у Вищому дивізіоні був «Спартак» (Москва), який виграв 9 чемпіонатів за 10 років. Єдиний, крім «Спартака», клуб, який став за цей час чемпіоном — «Спартак-Аланія» (Владикавказ) (1995). Серед матчів, які уособлюють протистояння цих клубів, — гра за чемпіонський титул («золотий матч») 1996, виграна московським «Спартаком».
До 2001 чемпіонат Росії управлявся Професійною футбольною лігою, з 2002 за організацію змагань відповідає спеціально створена для цього Російська футбольна Прем'єр-ліга.
У 1992—2010 роках чемпіонати Росії проводились за схемою «весна-осінь». 20-й чемпіонат країни почався навесні 2011 року, був проведений у два етапи і завершився весною 2012 року. Влітку того ж року почався новий сезон, який було завершено весною 2013 року. Таким чином, з 2012 року чемпіонат Росії проводиться за схемою «осінь-весна».
28 лютого 2022 року ФІФА та УЄФА відсторонили російські клуби від міжнародних змагань через російське вторгнення в Україну.[1]
Загалом в чемпіонатах Росії в різні роки виступали 37 команд, що представляли 24 суб'єкти Російської Федерації (Москва (7 команд), Санкт-Петербург, Московська область (2), Самарська область (2), Волгоградська область (2), Ростовська область, Ярославська область, Нижньогородська область, Свердловська область, Калінінградська область, Воронезька область, Томська область, Тюменська область, Саратовська область, Краснодарський край (3), Ставропольський край, Приморський край (2), Пермський край, Північна Осетія, Татарстан (2), Калмикія, Дагестан, Кабардино-Балкарія, Чечня).
| Клуб | Титулів | Других місць | Третіх місць | Переможні роки |
|---|---|---|---|---|
| Спартак (Москва) | 10
|
6
|
4
|
1992, 1993, 1994, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2016–17 |
| Зеніт (Санкт-Петербург) | 10
|
3
|
4
|
2007, 2010, 2011–12, 2014–15, 2018–19, 2019–20, 2020–21, 2021–22, 2022–23, 2023–24 |
| ЦСКА | 6
|
9
|
3
|
2003, 2005, 2006, 2012–13, 2013–14, 2015–16 |
| Локомотив (Москва) | 3
|
6
|
6
|
2002, 2004, 2017–18 |
| Рубін (Казань) | 2
|
0
|
2
|
2008, 2009 |
| Аланія (Владикавказ) | 1
|
2
|
0
|
1995 |
| Ротор (Волгоград) | 0
|
2
|
1
|
|
| Динамо Москва | 0
|
1
|
6
|
|
| Краснодар | 0
|
1
|
3
|
|
| Ростов | 0
|
1
|
0
|
|
| Сочі | 0
|
1
|
0
|
|
| Торпедо (Москва) | 0
|
0
|
1
|
|
| Крила Рад (Самара) | 0
|
0
|
1
|
|
| Анжи (Махачкала) | 0
|
0
|
1
|
Інформація станом на 29 листопада 2022. Гравці, виділені жирним шрифтом, продовжують виступати у Прем'єр-лізі.
| Місце | Країна | Гравець | Матчі |
|---|---|---|---|
| 1 |
|
Ігор Акінфєєв | 531 |
| 2 |
|
Сергій Ігнашевич | 489 |
| 3 |
|
Сергій Семак | 456 |
| 4 |
|
Дмитро Лоськов | 453 |
| 5 |
|
Ігор Сємшов | 433 |
| 6 |
|
Василь Березуцький | 402 |
| 7 |
|
Руслан Аджинджал | 401 |
| 8 |
|
Артем Дзюба | 391 |
| 9 |
|
Валерій Єсипов | 390 |
| 10 |
|
Ігор Лебеденко | 386 |
|
|
Олександр Самедов | 386 |
До таблиці включено українських футболістів, які провели у вищому російському футбольному дивізіоні понад 100 матчів.
.png){kind=small}
.png){kind=small}
- «Спартак-Аланія» (Владикавказ) - єдиний чемпіон, який залишив Вищий дивізіон.
- Вісім разів команди не з Москви вигравали чемпіонат Росії - «Спартак-Аланія» у 1995, «Зеніт» (Санкт-Петербург) у 2007, 2010, 2011/12, 2014/15, 2018/19 та «Рубін» (Казань) у 2008, 2009. Немосковські команди 6 разів ставали другими і 10 разів - третіми призерами чемпіонату. Дві немосковські команди одночасно ставали призерами шість разів — в 1996, 2003, 2010, 2012/13, 2014/15, 2018/19 роках.
- Двічі (у 1996 і 2002) для визначення чемпіона довелося проводити додатковий матч між командами, що мали однакову кількість очок (1996: «Спартак» (Москва) - «Аланія» 2:1; 2002: ЦСКА - «Локомотив» 0:1) . Обидва рази в цих матчах брали участь команди під керівництвом Валерія Газзаєва і обидва рази програли.
- Бразилець Даніел Карвалью (ЦСКА) першим із легіонерів був визнаний найкращим гравцем року в Прем'єр-Лізі за результатами опитування журналістів, проведеного тижневиком «Футбол».
- Голландець Дік Адвокат, головний тренер команди «Зеніт» (Санкт-Петербург), першим із зарубіжних головних тренерів виграв чемпіонат Росії в 2007. Вже в наступному сезоні туркмен Курбан Бердиєв повторив це досягнення з «Рубіном», а у 2009 він же його і перевершив.
- Всього 3 клуби взяли участь у всіх чемпіонатах Росії: «Локомотив» Москва, «Спартак» Москва та ЦСКА Москва.
- ↑ FIFA/UEFA suspend Russian clubs and national teams from all competitions. ФІФА. 28 лютого 2022.
- ↑ В 2001 в матчі «Торпедо» — «Сокол» (6:2) один з м'ячів у ворота «Сокола» був забитий власним захисником Олегом Мусіним, однак в офіційний протокол матчу цей гол був записаний на рахунок Вязьмікіна, після прострілу якого стався автогол Отчёт «СЭ» [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.], Интервью Вязьмикина «СЭ» [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.], Отчёт «СС» [Архівовано 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] Интервью Вязьмикина «СС» [Архівовано 8 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт
- Чемпіони і історія РПЛ
- Чемпіонат Росії на soccer-stat.ru
- SportForecast.ru — статистика чемпіонатів Росії (рос.)
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Спорт | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | Fandom (англ.) |
| Нормативний контроль |
