Ртищевський район
Ртищевський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Ртищевский муниципальный район | |||||
| |||||
місто | Ртищево | ||||
Країна | Росія | ||||
Регіон | Саратовська область Саратовський край Нижньо-Волзький край Balashov Okrugd | ||||
Номерний знак | 64, 164 | ||||
Офіційна мова | російська | ||||
Населення | |||||
- повне | 58 678[1] | ||||
Площа | |||||
- повна | 2,3 тис. км² | ||||
Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||||
Дата заснування | 23 липня 1928 | ||||
Вебсайт | офіційний сайт адміністрації (рос.) | ||||
| |||||
|
Рти́щевський райо́н рос. Ртищевський район — муніципальне утворення в Саратовській області. Адміністративний центр району — місто Ртищево.
- Ртищевський район розташований у північно-західній частині Саратовскої області на межі з Пензенською областю, у лісостеповій зоні на сході Оксько-Донської височини, у басейні річки Хопер.
- Ліси збереглися переважно у долині Хопра, де знаходиться Макаровське лісництво.
- Територія району — 2,3 тис. км².
- Довжина автодоріг загального користування із твердим покриттям — 263,9 км.
- Найбільші населені пункти: Єлань (786 людей), Макарово (920 людей), Темп (1057 людей), Ртищевський (1156 людей), Салтиковка (1424 людини).
- 27 червня 1928 р. відбулося перше засідання організаційної комісії з організації Ртищевського району. Постановою комісії до складу району були включені такі сільради: Курганська, Урусовська, Подгоренська, Голіцинська, Сапожковська, Владикінська, Алєксандровська, Івано-Куліковська, Пєсчанська, Ртищевська, Благодатовська, Бітяговська, Ізнаірська, Міщанська, Уваровська, Дівовська, Чаусовська, Пєсковська з колишньої Ртищевської волості; Чіганакська з Пугачевської волості; Потьмінська, Ключевська, Єкатериновська, Скачіхінська, Красно-Звєздінська із Краснозвєздінської волості; Мало-Сестринська із Краснознаменської волості; Малиновська, Аннено-Байковська, Пєсковатська, Драгуновська, Змєєвська, Аннено-Зибінська, Софьїнська, Петропавлівська із Салтиковської волості. Усього 33 сільради, 11 189 господарств, 56 336 людей населення й 185 населених пунктів.
До складу району входять 7 муніципальних утворень:[2]
- Краснозвєздінське сільське поселення
- Макаровське сільське поселення
- Октябрьське сільське поселення
- Ртищевське міське поселення
- Салтиковське сільське поселення
- Урусовське сільське поселення
- Шило-Голіцинське сільське поселення
- Районний центр і залізнична станція — місто Ртищево (41 295[1] осіб)
- Населення — 58 678[1] осіб.
- Число сільських населених пунктів — 93.
Сільське господарство району виробляє зернові, цукровий буряк, тваринницьку продукцію. Є плодове господарство.
Ртищевский район багатий пам'ятниками археології, історії й культури. На його території перебувають більш 200 поселень і курганів (II тисячоріччя до нашої ери — початок І тис. нашої доби). У районі відкриті православні храми в селах Владыкино й Червона Зірка, каплиця в селі Свіщьовка.
Збереглися дворянські садиби князів Волконських (Владикіно, будинок керуючого), князів Гагаріних (Урусово), панський будинок Ешліман у селищі Ртищевський. У селі Сапожок похований винахідник «російського світла», електротехнік зі світовим ім'ям П. Н. Яблочков.
На берегах річки Хопер є 4 туристичні бази відпочинку.
- ↑ а б в Всероссийская перепись населения 2010 г. Архів оригіналу за 27 червня 2011. Процитовано 13 липня 2012. (рос.)
- ↑ Устав Ртищевского муниципального района (рос.)
- Атлас автомобильных дорог Саратовской области (Комитет по дорожно-транспортному строительству и эксплуатации дорог). — Саратов: Полиграфкомбинат, 2000. — 208 с ISBN 5-93956-001-6 (рос.)
- Сдобников А. Из истории Ртищевского района // Не за тридевять земель. — № 2 (4). — 2008. — С. 10—11 (рос.)
- Танонин В. К 50-летию образования Ртищевского района// Перекрёсток России (газета) «Путь Ленина». — 23 июня 1978. (рос.)
- Сайт города Ртищево и Ртищевского района (рос.)
- Карта Ртищевского района (рос.)
- Район на сайте администрации Саратовской области (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |