Рубка (елемент судна)
Рубка | |
Ру́бка (від нід. roef — «каюта», англ. deckhouse) — елемент архітектури судна, конструкція з поздовжніх та поперечних перегородок і перекриттів, розташована на верхній палубі чи палубі надбудови, поздовжні перегородки якої знаходяться від бортів далі ніж на 0,04 ширини судна, яка має двері, вікна чи отвори у зовнішніх перегородках[1].
Рубка призначена для розташування спеціальних приміщень, необхідних для експлуатації судна: командних пунктів та бойових постів, систем і приладів керування судном, зброєю й технічними засобами корабля. Ці спеціалізовані приміщення також називаються рубками.
Залежно від призначення розрізняють такі види рубок: бойову (на військових кораблях), стернову, штурманську, гідроакустичну, радіорубку, лебідочну та ін.[2]. Часто рубки розташовують одна над одною. На сучасних суднах штурманська і стернова рубки об'єднані в одному приміщенні, що носить назву «ходова рубка».
Рубки оснащуються апаратурою, приладами й технічними засобами відповідно до їх функціонального призначення, а також засобами зв'язку з головним (центральним) командним пунктом корабля (судна).
Рубки можуть розташовуватись на кормі судна, на носі й посередині. На кормі розташовуються зазвичай рубки у вантажних суден і танкерів. Посередині корпусу розміщають рубки підводних човнів й пасажирських лайнерів. Інколи рубки розташовують на носі судна, це переважно вантажний транспорт чи рибальське судно.
-
Рубка підводного човна Щ-307
-
Рибальський траулер з рубкою в носовій частині
-
Рубка вантажного судна з розташуванням на кормі
- ↑ ДСТУ 2337-94 Елементи металевого корпусу надводних кораблів і суден конструктивні. Терміни та визначення.
- ↑ Надстройки и рубки на сайті «Как устроены морские суда» (рос.)
- Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник] / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 с.
- Барабанов Н. В. Конструкция корпуса морских судов. — Л.: Судостроение, 1981. — 259 с.
- Военно-морской словарь / Чернавин В. Н. — М. : Воениздат, 1990. — С. 374. — ISBN 5-203-00174-X.