Щ-307

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щ-307
Схема підводного човна типу «Щука» серії V-біс-2
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Оранієнбаум
Спуск на воду 1 серпня 1934 року
Виведений зі складу флоту 4 серпня 1935 року
Сучасний статус 23 квітня 1948 року списаний на брухт
Нагороди Орден Червоного Прапора
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту завод № 189, Ленінград
Головний конструктор Малінін Б. М.
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 12,9 вузли (23,9 км/год)
Швидкість (підводна) 7,44 вузлів (13,8 км/год)
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 90 м
Автономність плавання 20 діб
Екіпаж 40 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 58,8 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,3 м
Водотоннажність надводна 609,9 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових та 2 кормові ТА калібру 533-мм (10 торпед)
ППО 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К

Щ-307 (до 15 вересня 1934 р. — «Треска», з 16 травня 1949 р. — ПЗС-5) — радянський дизель-електричний підводний човен серії V-біс-2, типу «Щука», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 6 листопада 1933 року на верфі заводу № 189, у Ленінграді під будівельним номером 249. 1 серпня 1934 року спущений на воду. 4 серпня 1935 року корабель увійшов до строю, а 17 серпня 1935 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

22 червня 1941 року Щ-307 під командуванням капітан-лейтенанта Петрова М. І. зустрів у Оранієнбаумі у складі Окремого навчального дивізіону ПЧ Балтійського флоту.

24 липня Щ-307 вирушив у перший бойовий похід з Талліна в район Лібави. Увечері 10 серпня в 20 милях на північний захід від острова Даго був виявлений німецький підводний човен у надводному положенні. О 22:12 Щ-307 дав залп з 2 кормових торпедних апаратів з дистанції в 3 кабельтові. Підводний човен U-144 був уражений торпедами та затонув з усім екіпажем (28 осіб). Це була перша підтверджена перемога радянських підводників у війні.

Загалом за час німецько-радянської війни Щ-307 діяв в акваторії Балтійського моря, здійснив 4 бойових походи (126 діб), провів 11 торпедних атак у результаті яких потоплено 3 судна (6541 БРТ) і 1 корабель, крім того можливо потоплено ще 3 судна та пошкоджено 3.

6 березня 1945 року Щ-307 нагороджено орденом Червоного Прапора, а його командир Калінін М. С. отримав зірку Героя Радянського Союзу.

23 квітня 1948 року Щ-307 виведено з бойового складу флоту, роззброєно і переформовано на плавучу зарядову станцію ПЗС-5. 8 квітня 1957 року виключено зі списків плавзасобів ВМФ СРСР і здано на брухт.

Рубка Щ-307 встановлена біля Меморіалу на Поклонній горі в Москві.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. ShCh-307. uboat.net. Архів оригіналу за 19 вересня 2020.(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5.
  • Петров Н. И. Первый боевой поход подводной лодки Щ-307 «Треска» // Тайны подводной войны — 21. Малоизвестные страницы подводной войны XX века. — Львов, 2006 — С. 49-50.