Рудницький Іван Володимирович
| Рудницький Іван Володимирович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 лютого 1995 Чуднів | |
| Смерть | 10 лютого 2015 (20 років) Спартак | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Іва́н Володи́мирович Рудни́цький (Рудніцький) (7 лютого 1995 — 10 лютого 2015) — солдат Збройних сил України. Один із «кіборгів».
Закінчив ЗОШ, у квітні 2013 року пішов на військову службу до ЗСУ за контрактом. Навідник, 3-я рота, 13-й батальйон, 95-та окрема аеромобільна бригада. Влітку 2014-го у бою зазнав поранення, після лікування та реабілітації повернувся до частини.
10 лютого 2015-го загинув під час вогневого контакту ротно-тактичної групи з терористами біля села Спартак Ясинуватського району. Тоді ж полягли Сергій Порозінський, Олександр Саєнко й Андрій Ущапівський.
Без Івана лишилися мама і сестра.
14 лютого в Житомирі на Корбутівці відбулося останнє прощання з Сергієм Порозінським, Миколою Назарчуком, Іваном Рудницьким. Похований у місті Чуднів.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Рудницький Іван Володимирович
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липня 2019]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |