Рудня Жигальська
селище Рудня Жигальська | ||||
Транслітерація назви | Rudnia Žyhaĺskaja | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
осіб)_region:BY_ 52°11′14″ пн. ш. 30°39′45″ сх. д. / 52.187222222222° пн. ш. 30.6625° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Руднемаримоновська | |||
Перша згадка | XIX століття | |||
Населення | 18 осіб (2004) | |||
Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
Поштовий індекс | 246145 | |||
Телефонний код | +375-232 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 282 км | |||
Рудня Жигальська (біл. Рудня Жыгальская[1]) — село в Руднемаримоновській сільській раді Гомельської області Республіки Білорусь.
За 24 км від залізничної станції Якимівка (по лінії Калинковичі — Гомель), 32 км на південний захід від Гомеля.
На заході меліоративні канали, з'єднані з озером Кущівка, що знаходиться в заплаві річки Дніпро.
Транспортні зв'язки степовою дорогою, потім автомобільною дорогою Михальки — Калинковичі — Гомель. Планування складається із короткої вулиці, орієнтованої з південного сходу на північний захід. Житлові будинки дерев'яні садибного типу.
За письмовими джерелами відома з ХІХ століття. Засноване як хутір біля рудника, де добувалося залізо для місцевих потреб, володіння поміщиці Володькович, потім Хотеневської. Згідно з переписом 1897 року розташовувалась у Дятловицькій волості Гомельського повіту Могилівської губернії. 1909 року 37 десятин землі. 1926 року в Руднемаримоновській сільській раді Дятловицького району Гомельського округу. 1931 року жителі вступили до колгоспу. У 1959 році у складі радгоспу імені Некрасова (центр — село Рудня Маримонова).
- 2004 рік — 12 господарств, 18 мешканців.
|
---|
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU). Також відоме як Жигальська Рудня, Рудня-Жигальська