Рудніцький Вадим Володимирович

Рудніцький Вадим Володимирович
Рудніцький Вадим Володимирович;
Рядовий
Загальна інформація
Народження	10 лютого 1978; Вільянді, Естонська РСР, СРСР
Смерть	24 серпня 2014 (36 років); Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область, Україна; (вогнепальна рана)
Поховання	Привітів
Громадянство	Україна
Псевдо	«Сват»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Спеціальна міліція
Формування	«Шторм»
Війни / битви	Миротворча операція під егідою ООН; Війна на сході України Бої за Георгіївку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудніцький.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудницький.

Вади́м Володи́мирович Рудні́цький (10 лютого 1978, м. Вільянді, Естонія — 24 серпня 2014, смт Георгіївка, Лутугинського району Луганської області, Україна) — рядовий, Міністерство внутрішніх справ України, добровольчий спецбатальйон міліції особливого призначення «Шторм».

Життєпис

Народився 1978 року у місті Вільянді, в Естонії. Згодом його сім'я переїхала до села Привітів Любарського району. Закінчив школу, проходив службу в прикордонних військах у Львові. Згодом потрапив в один зі спецпідрозділів органів внутрішніх справ. По тому більше восьми років служив у 95-й Житомирській окремій аеромобільній бригаді.

Протягом 4 років двічі брав участь у миротворчій операції на теренах колишньої Югославії. Після військової служби працював у сфері торгівлі.

Зголосився добровольцем у травні 2014 року до підрозділу «Шторм». Загинув під час обстрілу блокпоста українських сил поблизу селища Георгіївка, що під Луганськом.

Вдома залишилися дружина, донька 2006 р.н, син, батьки та молодший брат. Останнє прощання відбулося в Привітові 27 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування

29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
9 грудня 2014-го в Привітові відкрито пропам'ятну дошку на його честь.
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 12
Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[1]

Примітки

↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

[1]