Рудольф Гольсте

Рудольф Гольсте
Народився	9 квітня 1897(1897-04-09) Гессіш-Ольдендорф, Гамельн-Пірмонт, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	4 грудня 1970(1970-12-04) (73 роки) Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Ганзейський хрест (Гамбург) За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Рудольф Гольсте (нім. Rudolf Holste; 9 квітня 1897, Гессіш-Ольдендорф — 4 грудня 1970, Баден-Баден) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту (4 травня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії. З 1 квітня 1937 року — командир 1-го кінно-артилерійського дивізіону, з 8 грудня 1939 по 11 лютого 1940 року — 1-го, з 10 березня 1941 року — 73-го артилерійського полку. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. З 12 квітня по 24 липня 1942 року — командир кавалерійського командування (3 полки) при штабі 9-ї армії. З 1 січня 1943 року — командир 14-ї танково-гренадерської дивізії. 16 грудня 1943 року переведений в командування східними легіонами. З 15 липня 1944 року — командир 4-ї кавалерійської бригади (з 23 лютого 1945 року — дивізії). З 19 квітня 1945 року — командир 41-го танкового корпусу, який діяв в районі Берліна. В останніх числах квітня 1945 року отримав наказ змінити Фелікса Штайнера на чолі армійської групи і деблокувати Берлін, проте Штайнер командування не здав. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В 1947 році звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (24 липня 1915)
  • 1-го класу (16 листопада 1917)
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (19 вересня 1939)
  • 1-го класу (14 жовтня 1939)
• Німецький хрест в золоті (24 грудня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (6 квітня 1942)
  • дубове листя (№561; 27 серпня 1944)
• Відзначений у Вермахтберіхт (8 серпня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Kwasny A., Kwasny G. Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997