Рудольф Зікеніус

Рудольф Зікеніус
Оберст Зікеніус (1941).
Народився	16 травня 1896(1896-05-16) Возьники, Ґміна Возьники, Люблінецький повіт, Сілезьке воєводство
Помер	28 квітня 1945(1945-04-28) (48 років) Меркіш-Бухгольц, Даме-Шпреевальд, Бранденбург, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1914
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Нагрудний знак «За танкову атаку»
Медіафайли у Вікісховищі

Рудольф Александер Карл Вільгельм Зікеніус (нім. Rudolf Alexander Karl Wilhelm Sieckenius; 18 серпня 1896, Людвігшталь — 28 квітня 1945, Меркіш-Бухгольц) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син торговця Александера Зікеніуса і його дружини Луїзи, уродженої Ріттнер. 22 серпня 1914 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. 20 жовтня 1919 року демобілізований і вступив в поліцію. 27 травня 1934 року перейшов у вермахт. З 10 листопада 1938 року — командир 66-го танкового дивізіону, з 19 лютого 1941 року — 3-го дивізіону 25-го, з 1 травня 1941 по 5 лютого 1943 року — 2-го танкового полку, з 5 травня по 1 листопада 1943 року — 16-ї танкової дивізії. З 16 листопада по 15 грудня 1943 року пройшов курс командира дивізії. 21 лютого 1944 року відряджений в кадрове управління ОКГ. 9-28 березня 1944 року виконував обов'язки командира 13-ї авіапольової дивізії, після чого був відряджений в групу армій «Північ». 9-23 травня 1944 року виконував обов'язки командира 290-ї піхотної дивізії. З 23 травня 1944 року — командир 263-ї піхотної дивізії, з 15 серпня 1944 року — 221-ї, з 5 вересня 1944 року — 391-ї дивізії охорони. Наклав на себе руки.

Звання

• Лейтенант резерву (27 грудня 1916)
• Оберлейтенант поліції (1 липня 1923)
• Гауптман поліції (1 травня 1928)
• Ротмістр (1935)
• Гауптман (15 жовтня 1935)
• Майор (1 березня 1936)
• Оберстлейтенант (1 червня 1939)
• Оберст (17 грудня 1941)
• Генерал-майор (1 червня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (15 вересня 1939)
  • 1-го класу (1 жовтня 1940)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» (травень 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (17 липня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (червень 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (серпень 1942)

Література

• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Samuel W. Mitcham: Rommel's Lieutenants: The Men who Served the Desert Fox, Frankreich 1940, Ausgabe 7, S. 27.
• Schmitz, G. Die 16. Panzer-Division - Bewaffnung, Einsätze, Männer 1938-1945, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2004
• Federl, C. Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000

Посилання

• Біографічні дані.