Перейти до вмісту

Рудольф Паннір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рудольф Паннір
нім. Rudolf Ernst Max Pannier
Майор поліції Паннір (22 травня 1942).
Народився10 липня 1897(1897-07-10)[1]
Ґера, Німеччина
Помер9 серпня 1978(1978-08-09) (81 рік)
Гамбург, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове званняШтандартенфюрер
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Офіцерський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Офіцерський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Балтійський хрест
Балтійський хрест
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Рудольф Ернст Макс Паннір (нім. Rudolf Ernst Max Pannier; 10 липня 1897, Гера19 серпня 1978, Гамбург) — німецький офіцер, штандартенфюрер СС і оберст охоронної поліції. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1 травня 1917 року призваний на службу в Імперську армію, служив у 9-му армійському корпусі. Після закінчення першої світової війни був членом фрайкорів, які діяли у Шлезвіг-Гольштейні та Курляндії. 7 січня 1920 року поступив на службу в поліцію.

З 1 квітня 1942 року воював на Східному фронті, командир 1-го батальйону 2-го поліцейського стрілецького полку. 11 травня 1942 року вступив у СС (посвідчення №465 891) і переведений у війська СС. У червні-липні 1942 року — начальник штабу командира військ СС в Нідерландах, після чого призначений командиром призовного відділу 4-ї поліцейської дивізії СС. В жовтні-листопаді 1943 року — командир відділу підкріплень СС і поліції в Центральній Росії. З листопада 1943 року — командир 33-го винищувального полку СС. З 23 вересня 1944 року і до кінця війни — командир 31-го гренадерського полку військ СС (галицького №3) 14-ї гренадерської дивізії військ СС (галицької №1). 9 травня 1945 року був важко поранений у боях під Віднем.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 978-5-903339-37-2
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Schneider J.W., Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977
  1. TracesOfWar