Рудоуправління імені К. Лібкнехта
| Рудоуправління імені К. Лібкнехта | |
| Галузь промисловості |
Залізорудна промисловість  |
|---|---|
| Дата створення / заснування |
1886 |
| Названо на честь |
Карл Лібкнехт |
| Країна |
 СРСР |
| Батьківська організація |
Кривбасруда і Ленінруда |
| Дочірня організація |
Шахта «Батьківщина» (Кривий Ріг) |
| Розташування штаб-квартири |
Кривий Ріг |
| Продукція |
залізна руда |
Рудоуправління імені К. Лібкнехта — колишнє підприємство гірничодобувної галузі з видобутку та переробки залізняку на базі Криворізького залізорудного басейну в місті Кривий Ріг. Входило до складу ВО «Кривбасруда».
Рудник заснований 1886 року Південно-Російським Дніпровським металургійним товариством на землях поміщика Шмакова.
У 1927 році присвоєно ім'я Карла Лібкнехта.
У 1973 році рудоуправління імені Карла Лібкнехта увійшло до складу промислового об'єднання «Кривбасруда».
У травні 1980 року відкрито пам'ятник робітникам і службовцям рудоуправління імені Карла Лібкнехта, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни.
У 1986 році річний видобуток сирої руди становив 2,6 млн тонн.
Основними структурними елементами району родовища є Саксаганська синкліналь та антикліналь, що входять до Криворізько-Кременчуцької фаціальної зони Криворізького залізорудного басейну.
Близько 70% руд мартитові, решта — гетіто-гематитові. Основні рудні мінерали: мартит, гематит, гетит. Балансові запаси багатих руд на 1984 становили 150,1 млн тонн із вмістом заліза 58 %; магнетитових кварцитів – 632,5 млн тонн із вмістом заліза 32,8 %. З видобутої сировини виробляються агломераційна та доменна руди.
Родовище розкрито вертикальними рудопідйомними, вентиляційними, допоміжними та дренажними стволами. Глибина очисних робіт близько 1200 метрів, з підготовки нових горизонтів — понад 1300 метрів. Система розробки — підповерховий обвал з відбіванням горизонтальних та вертикальних шарів руди глибокими свердловинами. Втрати руди 14,3%, розубожування — 9,2%. Гідрогеологічні умови розробки родовища складні, водоприток — 500 м³/год. Доставка руди із вибоїв скреперна, відкатка до стволів електровозна. З гірничотранспортного обладнання використовуються бурові установки, вантажні машини, механізовані комплекси для проходження повстаючих. Видана на поверхню руда дробиться та сортується за класами на дробильно-сортувальній фабриці.
Звільнені землі рекультивувалися.
До складу рудоуправління входили шахта «Родіна», дробильно-сортувальна фабрика, електромеханічний, ремонтно-будівельний та інші цехи.
- Рудоуправління імені К. Лібкнехта / / Гірська енциклопедія: У 5 т. / Гол. ред. Є. А. Козловський; редкол.: М. І. Агошков, Н. К. Байбаков, А. С. Болдирєв та ін - М .: Радянська енциклопедія . Т. 4: Ортін-Соціосфера. - 1989. - 623 с. - С. 422.
- Рудоуправління імені К. Лібкнехта // Енциклопедія Криворіжжя : [ укр. ] : у 2 т. / Упоряд. В. Ф. Бухтіяров. - Кривий Ріг: Явва, 2005. - Т. 2. Л-Я. - 816 с. : іл., портр. - 2500 прим. - ISBN 966-96328-2-X (т. 2. Л-Я).
- Рудоуправління імені К. Лібкнехта // Криворіжжя: Путівник: [ укр. ] / П. Л. Варгатюк ; ред. Б. Т. Карапіш. - Дніпропетровськ: Промінь, 1969. - С. 83-84. - 164 с.
- Кривий Ріг: Путівник-довідник / Л. І. Новик; Д. І. Кан . - Дніпропетровськ: Промінь, 1986. - 191 с.
