Очікує на перевірку

Рудський Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудський Сергій Федорович
Народився2 жовтня 1960(1960-10-02) (64 роки)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materМосковське вище військове командне училище і Мінське суворовське військове училище
УчасникПерша чеченська війна і Інтервенція Росії в Сирію
Військове званнягенерал-полковник
БатькоРудський Федір Андрійович
Нагороди

Сергій Федорович Рудський (нар. 2 жовтня 1960, Миколаїв, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР) — радянський і російський воєначальник. Начальник Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — перший заступник Начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації з 2015 року, генерал-полковник (2017), Герой Російської Федерації (2020). Підозрюється у скоєнні воєнних злочинів[1][2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 2 жовтня 1960 року в Миколаєві Миколаївської області Української РСР.

Батько — Герой Радянського Союзу Федір Андрійович Рудський (1921—1982)[3].

У 1977 році закінчив Мінське Суворовське військове училище, потім у 1981 році Московське вище загальновійськове командне училище імені Верховної Ради РСФСР[4].

Учасник чеченської війни, в 1995 підполковник С. Ф. Рудський — командир 255-го гвардійського мотострілецького Сталінградсько-Корсунського полку.

13 грудня 2012 року присвоєно військове звання генерал-лейтенант[5].

24 листопада 2015 призначений начальником Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — першим заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.

22 лютого 2017 року присвоєно військове звання генерал-полковник[6].

Член редакційної колегії журналу «Військова думка».

Вторгнення в Україну

[ред. | ред. код]

Перебуваючи на посаді начальника Головного оперативного управління ГШ ЗС РФ, віддавав накази щодо планування, підготовки та проведення широкомасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. У виступі перед Держдумою РФ 25 березня 2022 року публічного виправдовував збройну агресію проти України та воєнні злочини російської армії.

Підозрюється у скоєнні злочинів за трьома статтями КК України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 3 ст. 110), планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни (ч. 2 ст. 437); виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників (ч. 3 ст. 436-2)[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б СБУ повідомила про підозру першому заступнику начальника генштабу рф. SSU (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
  2. ↑ Воєнні злочинці рф. gur.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2023.
  3. ↑ Не ради славы и наград. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  4. ↑ Цитадель российской государственности
  5. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 13.12.2012 г. № 1641
  6. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 22.02.2017 г. № 83
  7. ↑ Фото С. Ф. Рудского с орденскими планками

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудський_Сергій_Федорович&oldid=38366102