Руд Ланґґор
| Руд Ланґґор | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 липня 1893[1][2][…] |
| Місце народження | Копенгаген, Данія[1] |
| Дата смерті | 10 липня 1952[1][2][…] (58 років) |
| Місце смерті | Рібе, Данія |
| Поховання | Гольменське кладовищеd |
| Роки активності | з 1905 |
| Громадянство | Королівство Данія |
| Професії | композитор, органіст |
| Вчителі | Gustav Helstedd, Christian Frederik Emil Hornemand, Юган Свенсен, Vilhelm Rosenbergd і Карл Нільсен |
| Інструменти | орган[d] |
| Жанри | опера і симфонія |
| Magnum opus | Symphony No. 4d, Music of the Spheresd і Антихрист[d] |
| Нагороди | |
| Батько | Siegfried Langgaardd |
| langgaard.dk | |
 Файли у Вікісховищі | |
Руд Іммануель Ланґґор (дан. Rud Immanuel Langgaard) — данський композитор і органіст, представник пізнього романтизму.
Руд Ланггор народився в Копенгагені в сім'ї піаніста і композитора Зіґфріда Ланґґора і його дружини Емми, також піаністки. Почав вчитися гри на фортеп'яно у віці п'ять років і вже в дитинстві почав писати музику. З десяти років навчався гри на органі. Перші його твори були опубліковані, коли Ланґґору було тринадцять. У 1913 році Першу симфонію 20-річного композитора «Гірські пасторалі» (дан. Klippepastoraler) виконав Берлінський філармонічний оркестр.
1914 року помер його батько; до того року належить дебют Ланґгора як диригента в Копенгагені. Данська критика була налаштована до композитора вороже. Він не міг знайти постійної роботи й іноді підробляв як органіст. 1927 року померла його мати; тоді ж Ланґґор одружився з Констанцією Тетенс (1891—1969), яка працювала у них в будинку: мати композитора попросила Констанцію доглядати за непрактичним сином. Тільки 1940 року Ланґґору вдалося отримати постійну роботу — органіста в Катедральному соборі Рібе. Написана в Рібе 1942 року Симфонія № 9 «Біля міста королеви Дагмар» (дан. Fra Dronning Dagmars By) неодноразово виконувалася по радіо за життя композитора. Але справжнє визнання прийшло до Ланґґору тільки після смерті.
Стиль музики Ланґґора зазвичай визначають як «пізній романтизм». Ланґґор перебував під впливом Ріхарда Вагнера і Ріхарда Штрауса. Багатьом він також був зобов'язаний данському композитору Нільсу Ґаде. Одним з найбільш відомих творів Ланґґора є симфонічна «Музика сфер», що виконувалася кілька разів на початку 1920-х років, а потім забута і відкрита знову тільки в кінці 1960-х років. Ланґґор є автором шістнадцяти симфоній. Симфонії Ланґґора різні як за обсягом, так і за стилем. Перша, «Гірські пасторалі» — це традиційна програмна симфонія в п'яти частинах в дусі «Фантастичної симфонії» Берліоза: світлий і оптимістичний твір. Потім Ланґґор починає експериментувати з формою і стилем; в його творчості з'являються тужливі й песимістичні настрої. Одинадцята симфонія — «Іксіон» триває лише шість хвилин; її основна тема висловлює безвихідність і відчай незрозумілого художника, прикутого, подібно міфічному Іксіон, до колеса своєї творчості. Ланґґору належить також ряд робіт для органу, в тому числі «Messis (Høstens Tid)» («Час жнив») і опера «Антихрист», яка включена в Данський культурний канон.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119228831 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- Bendt Viinholt Nielsen. Rued Langgaard (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 22 серпня 2010.
[[Категорія:Композитори академічної музики XX століття]