Руспіна
| Руспіна | |
|---|---|
| Сучасне розташування |  Туніс |
| Регіон | Монастір |
| Географічні координати | 35°46′10″ пн. ш. 10°49′31″ сх. д. / 35.76944° пн. ш. 10.82528° сх. д. |
| Історія | |
| Заснування | 4 век до н. э. |
| Ключові події | Battle of Ruspinad |
Руспіна (лат. Ruspina) — фінікійське, карфагенське і римське місто, розташоване недалеко від міста Монастір в Тунісі. Існувало за часів Римської імперії і знаходилося в провінції Африка. Його згадують у своїх працях Пліній Старший та Клавдій Птолемей[1].
Є кілька теорій походження назви горда, перша: назва міста з'явилася від фінікійського та пунічного імені Ršpn або Ršpnt, які означають «Кутовий мис», друга: назва походить від фінікійського словосполучення «Rous Penna», що означає «край півострова», «мис» або "півострів" (фінікійські топоніми "Rus" і "Rous" означають "голова" або "точка")[2][3].
Всі ці варіанти по-різному еллінізували, наприклад, як Роуспінон (дав.-гр. Ῥουσπῖνον дав.-гр. Ῥουσπῖνον), Роуспіно (дав.-гр. Ῥουσπίνῳ дав.-гр. Ῥουσπίνῳ), Роуспін (дав.-гр. Ῥουσπίνα дав.-гр. Ῥουσπίνα) або Роуспіна (дав.-гр. Ῥούσπινα дав.-гр. Ῥούσπινα), але кінцевим варіантом була Руспіна (лат. Ruspina)[4].
Точне місцезнаходження міста невідоме. Але є здогади, що він знаходився за 40 миль на південний схід від Утики. Натан Девіс вважає, що Руспіна знаходилася на місці сучасного Монастира. У Монастирі виявлено багато гробниць і руїн, які були частиною Руспини[5]. Також Руспіна з'являється на скрижалях Пейтінгер між Адруметом і Тапсусом[3].
Місто побудовано фінікійцями із Сура у IV столітті до н. е.
У III столітті до н. е. допомагає карфагенському полководцю Ганнібалу Барці під час Другої Пунічної війни.
У 146 до н. е. приєднана до провінції Африка, підпавши під юрисдикцію Риму після пунічних воєн. Вважалася вільним містом з муніципальною радою та великим портом.
Під час подій чергової громадянської війни в Стародавньому Римі (49-45 до н. е.) вступила в союз з Гаєм Юлієм Цезарем, оскільки в 46 недалеко від тих місць відбулася серія морських сутичок між прихильниками Гнєя Помпея та цезаріанцями. Після остаточного розгрому помпейців поліс починає процвітати.
- ↑ Alexander MacBean, Samuel Johnson. A dictionary of ancient geography, explaining the local appellations in sacred, Grecian, and Roman history; exhibiting the extent of kingdoms, and situations of cities, &c. And illustrating the allusions and epithets in the Greek and Roman poets. The whole established by proper authorities, and designed for the use of schools. — London, G. Robinson [etc.], 1773.
- ↑ Jean Peyras. Deux études de toponymie et de topographie de l'Afrique antique // Antiquités africaines. — 1986. — Т. 22, вип. 1 (26 грудня). — С. 213–253. — DOI:.
- ↑ а б Charles Joseph Tissot. Recherches sur la campagne de César en Afrique // Mémoires de l'Institut de France. — 1884. — Т. 31, вип. 2 (26 грудня). — С. 1–62. — DOI:.
- ↑ Strabo, Geography, book 17, chapter 3, section 12. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ Nathan Davis. Ruined cities within Numidian and Carthaginian territories. — J. Murray, 1862. — 439 с.