Руська Путь
| Руська Путь | ||||
 | ||||
|
48°53′13.000000098392″ пн. ш. 22°55′56.000000099194″ сх. д. / 48.88694° пн. ш. 22.93222° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Львівська область[1] Закарпатська область | |||
| Розташування |
Україна на межі Львівської та Закарпатської областей, між селами Либохора і Буковець | |||
| Система | Верховинський Вододільний хребет (Українські Карпати) | |||
| Тип | гірський перевал і сідловина[d][1] | |||
| Висота | 1217 м | |||
| Перше сходження | невідомо | |||
  Руська Путь Руська Путь (Закарпатська область) | ||||
 | ||||
 Руська Путь у Вікісховищі | ||||
Ру́ська Путь (інші назви — Руський Путь, Руський Шлях, Старий Путь[2]) — перевал в Українських Карпатах через Верховинський Вододільний хребет. Розташований на межі Львівської та Закарпатської областей між селами Либохора і Буковець неподалік (на північний захід) від гори Пікуй (1406 м).
Висота перевалу 1217 м[3]. Через перевал проходить пішохідна стежка, що з'єднує села Біласовицю та Либохору, а також туристичний маршрут «Верхами Вододільного хребта», який веде від села Сянок до гори Пікуй.
Через перевал пролягав історичний торговий шлях — «Руська Путь», відомий ще з доби неоліту[4]. Шлях починався на Балканах, пролягав Дунаєм, далі вздовж Тиси піднімався в гори. На цьому перевалі й досі є хрест із написом «Руська путь»[1].
Після Першої світової війни через перевал проліг чехословацько—польський кордон. Після анексії Угорщиною території нинішнього Закарпаття (тодішньої Підкарпатської Русі) тут проходив угорсько-польський кордон. З вересня 1939 року до червня 1941 року перевал був частиною угорсько-радянського кордону. Після приєднання Закарпаття до Радянському Союзу перевал став знову лише адміністративним кордоном Львівської та Закарпатської областей.
Перевал у Першу світову війну використовувала російська армія для обходу укріплень супротивника в ході Брусилівського прориву, а в 1944 році під час Другої світової війни його захоплення відіграло велику роль для 1 гвардійської армії у складі 4-го Українського фронту — для обходу лінії Арпада. Протягом 18 днів армія штурмувала цю ділянку без підтримки артилерії, оскільки гарматні трактори та колісні тягачі не могли здолати місцеві скельні підйоми. Про ці події нагадує великий металевий хрест, який стоїть на перевалі.
- ↑ а б в г GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Про Турківщину [Архівовано 5 вересня 2011 у Wayback Machine.]. Неофіційний міський портал Турка.com.ua
- ↑ Руський шлях. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 2 липня 2013.
- ↑ Руська путь — шлях християнства
- Руський шлях [Архівовано 26 червня 2013 у WebCite]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |