Рутові
| Рутові | |
|---|---|
| |
| Рута зимова. Загальний вигляд квітучої рослини. | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Рутові (Rutaceae) Juss., 1789 |
| Роди | |
|
Див. текст | |
 Вікісховище: Rutaceae
| |
Рутові (Rutaceae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин ряду сапіндоцвіті (Sapindales). Найважливіше для людини значення мають представники роду цитрус (Citrus) — лимони, апельсини, мандарини та інші види.
Більшість з рослин, що належать сюди — дерева (наприклад, лимонні, апельсинове дерево), чагарники, зрідка трави (наприклад, Рута (Ruta), Ясенець (Dictamnus). Рослини ці пахучі, багато з них з ароматним запахом, від маслянистих залозок лізогенного походження.
|
|
Представники родини досить поширені у тропіках, субтропіках та частково у тепло-помірних областях обох півкуль. Більшість видів росте у посушливих районах Австралії і в Південній Африці.
Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796
Листя просте, розсічене або складне, у більшості випадків голе, поцятковане по всій поверхні прозорими залозками, або облямоване ними лише по краю; на стеблі розташування листя здебільшого чергове, рідко — супротивне. Прилистки розвинені лише у небагатьох представників.
Квітки дуже різні, дрібні та зеленуваті, частіше яскраві, зібрані у різні суцвіття. Квітка у більшості представників правильна, лише у ясенця неправильна, двостатева, зрідка внаслідок недорозвинення частин одностатевих. У всіх колах здебільшого по 4–5 членів, рідко по 3–6 або 8. Чашечка складається з вільних або зрощених листків. Пелюстки віночка також іноді зрощені. Тичинки зазвичай вдвічі більші від пелюсток, здебільшого вони обдиплостемонні, рідко диплостемонні; часто протипелюсткові тичинки перетворюються в стамінодії, або зовсім зникають; зрідка тичинок втричі-учетверо більше пелюсток, а іноді їх дуже багато, у цих випадках вони походять, ймовірно, від розщеплення небагатьох первинних; у деяких форм плідних тичинок лише 2–3, а інші перетворені на стамінодії. Між тичинками та маточками розвивається округлий, подушкоподібний, або чашоподібний, хвилястий, або зубчастий диск, нерідко навіть сидить на більш-менш довгому гінофорі. Плодолистків різна кількість: 4–5, рідко 3–1, ще рідше від 6 і більше; при своїй основі вони часто вільні, але з'єднані стовпчиками та приймочками, нерідко і цілком з'єднані, так що утворюють одну маточку, з багатогніздною, рідко з одногніздною зав'яззю; гнізда багатосім'яні, двосім'яні та навіть односім'яні. Маточка більшою частиною основна або бічна; приймочка голівчаста або лопатева.
Плід — або збірний, складається з мішечків, або коробочка, або кістянка. Насіння подовжене або ниркоподібне, безбілкове або білкове. Зародок достатньо великий, прямий або зігнутий.
Представники роду Цитрус культивуються людиною з давніх часів, соковиті плоди містять велику кількість вітамінів, вживаються в їжу як свіжі плоди, так і соки на їх основі. Так само використовуються плоди кумквати, рослини з роду Fortunella.
Деякі види можуть використовуватися як пряності, найвідоміша Рута запашна (Ruta graveolens). У далекосхідній (китайська, корейська, непальська, японська, індонезійська) та західноафриканській кухнях представники роду Zanthoxylum застосовуються замість гострого перцю.
Багато видів родини використовуються у медицині як лікарські рослини.
Багато рутових служать джерелом деревини — Сатинове дерево (Chloroxylon swietenia), Фагара крупнолисна та деякі види роду Фліндерсом (Flindersia). Деревина Фагари крилоподібної належить до так званих «залізних дерев».
Є серед рутових і декоративні рослини.
1862 року вийшов перший том «Genera plantarum» англійських ботаніків Джорджа Бентама та Вільяма Гуккера, у якому ця велика родина ділилася на дві серії та сім триб; Адольф Енглер (див. «Natürliche Pflanzenfamilien», III, 4) розділив його на шість підродин і 25 триб. Підродини такі:
- Rutoideae (плодолистків здебільшого 4–5, рідко 3–1 — багато, листя і кора з маслянистими мезогенними залозками; сюди належать 17 триб);
- Dictylomoideae (мезогенних залозок немає; дерева Південної Америки);
- Flindersioideae (плодолистків 5–3, зрощених разом; плід — коробочка; дерева і кущі Індії та Малайських островів);
- Tpathelioideae (три зрощених плодолистки; плід — кістянка; вест-індські рослини);
- Toddalioideae (5–2 зрощених плодолистки; тропічні рослини);
- Aurantioideae (плід — ягода; сюди належать лимон, апельсин тощо).
Останнім часом родину розділяють на 6 підродин[1]:
- Підродина Aurantioideae — охоплює 43 роди
- * Триба Citreae — охоплює 39 родів
- * Триба Clauseneae — охоплює 4 роди
- Підродина Dictyolomatoideae — охоплює 1 рід
- Підродина Flindersioideae — охоплює 1 рід
- Підродина Rutoideae — охоплює 6 родів
- Підродина Spathelioideae — охоплює 6 родів
- Підродина Toddalioideae — охоплює 113 родів, з них 52 роди включаються безпосередньо до родини
- * Триба Boronieae — охоплює 18 родів
- * Триба Cusparieae — охоплює 32 роди
- * Триба Diosmeae — охоплює 11 родів
Родина охоплює понад 170 родів[1], деякі з них:
- Введенский А. И. Сем. LXXXIII. Рутовые — Rutaceae // Флора СССР / начато при рук. и под гл. ред. В. Л. Комарова. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1949. — Т. 14. — С. 198–246. — 790 с. — 4000 екз. (рос.)
- Родионенко Г. И. Сем. 38. Рутовые — Rutaceae // Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1958. — Т. IV. Покрытосеменные. Семейства Бобовые — Гранатовые. — С. 230–256. — 976 с. — 2500 екз. (рос.)
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |