Рух Лапуа
 | |
| Країна |  Фінляндія |
| Голова партії | Вигторі Косола |
| Дата заснування | 1929 |
| Дата розпуску | 1932 |
| Ідеологія | фінський націоналізм, антикомунізм |
Рух Лапуа, або Лапуаський рух (фін. Lapuan liike — націоналістичний [1] і антикомуністичний рух у Фінляндії, що існував у 1929 — 1932. Заборонений навесні 1932 після невдалої спроби державного перевороту. Фактично відновлений під назвою "Патріотичний народний рух".
У міжвоєнний період серед партій Фінляндії панували сильні антикомуністичні настрої, викликані реальною загрозою з боку СССР і фінських комуністів.
В листопаді 1929 селяни в східно-ботнічного села Лапуа напали на зібрання молодих комуністів і вигнали їх з села [2].
У грудні того ж року була створена нечисленна організація «Дверний замок Фінляндії»[3], яка пізніше ухвалила у вигляді програмного гасла ім'я цього фінського села. Нову організацію очолив ветеран Громадянської війни у Фінляндії 1918 і організатор руху штрейкбрехерів «Експортний світ» Віхторі Косола. Активну участь у створенні взяла директорка лапуаської школи магістр-філолог Гілья Рійпінен. Головним фінансистом Руху був підприємець-корпоративіст Рафаель Гаарлем.
Рух Лапуа (шведська назва — «Рух Лаппо») переслідував із самого початку антикомуністичні цілі, в комплексі із націоналістичними і релігійними засадами. Члени цього нового масового руху цілком небезпідставно вважали комунізм не тільки внутрішньополітичною загрозою, але також небезпекою для національної та релігійної цілісності фінського народу, тож рух підтримувала Фінська євангельсько-лютеранська церква, консервативні та селянські партії [2].
Центр руху знаходився в провінції Пог'янмаа, але рух Лапуа користувався підтримкою по всій країні [3]. В альянсі з рухом виступала молодіжна організація "Sinimustat", створена на початку 1931.
Під тиском руху уряд Фінляндії вирішив запропонувати парламенту проект закону, що передбачав розпуск і заборону діяльності усіх комуністичних організацій в країні.
У січні 1930 цей закон отримав необхідні фінської конституцією 2/3 голосів [3]. Проти голосували тільки соціал-демократи [2].
7 липня того ж року близько 12 000 членів руху Лапуа пройшли маршем по вулицях фінської столиці, а потім і перед резиденцією президента країни Лаурі Крістіана Реландера, який вітав їх разом з урядом Фінляндії [3].
У жовтні 1930 членами руху був викрадений колишній президент Фінляндії Карл Юго Столберґ, який в роки свого перебування при владі (1919 — 1925) звільнив з ув'язнення більшість колишніх фінських червоногвардійців. Фінські офіцери — прихильники руху Лапуа збиралися вигнати Столберґа закордон, в СССР, але потім відпустили його[3][2].
У лютому 1932 року близько 7000 прихильників Руху Лапуа зібралися в селі Мянтсяля поблизу Гельсінкі з наміром почати звідти похід на столицю, бажаючи повторити успіх Маршу на Рим в 1922 в Італії. Зустрівшись з рішучою позицією президента Пера Евінда Свінгувуда, який погрожував пустити в хід війська, ця спроба провалилася, а Вігторі Косола та інші керівники руху були заарештовані і на деякий час ув'язнені[3].
5 червня 1932 року засновано "Патріотичний народний рух" ("IKL"), що став фактичним наступником забороненого руху Лапуа.
- ↑ Lapua Movement Finnish fascist movement. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 14 квітня 2020.
- ↑ а б в г Вольфганг Випперман Европейский фашизм в сравнении 1922-1918. Финляндия [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] — Пер. с немецкого А. И. Федорова. — Новосибирск: Сибирский хронограф, 2000.
- ↑ а б в г д е Фашистское движение в Финляндии в 1929 – 1945 гг. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2020.
- Лапуаское движение // Куна — Ломами. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — С. 165. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 14).
- Ковальов Д.В., Ковальов П.В., Повстання Ідентичності / Д.В. Ковальов, П.В. Ковальов. — Дн.: ВКК «Баланс-Клуб», 2016. — С. 116-141. — [[https://web.archive.org/web/20211216074847/https://chtyvo.org.ua/authors/Kovalov_Denys/Povstannia_identychnosti/ Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]].
- Ковальов Д.В., Лапуаський Рух: злет і падіння фінського націонал-фашизму // Полілог. — 2017. — С. 11-20. — [[https://web.archive.org/web/20200119040346/http://chtyvo.org.ua/authors/Kovalov_Denys/Lapuaskyi_Rukh_zlet_i_padinnia_finskoho_natsional-fashyzmu/ Архівовано 19 січня 2020 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]].
- Ковальов Д.В., Пааво Сусітайвал і його боротьба за вільну Фінляндію // Січовик. — 2017. — [[https://web.archive.org/web/20171222104441/http://sichovyk.com.ua/svitovid/1031-paavo-susitaival Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]].
- Ковальов Д.В., «Будівничі» Великої Фінляндії: з шанців у вир політики // Пломінь. — 2019. — [[https://web.archive.org/web/20200807035136/https://plomin.club/builders-of-great-finland-from-the-chains-to-the-top-of-the-policy/ Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]].
- Ковальов Д.В., Еліас Сімойокі та його «фінські нацдружини» // Пломінь. — 2019. — [[https://web.archive.org/web/20210504071731/https://plomin.club/elias-simogoki-and-his-finnish-national-brides/ Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]].
- Невинна Г.Я., «Німецьке питання» у зовнішній політиці Фінляндії в 30-ті рр. ХХ століття / Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. — 2012. — С. 385-391. — [[https://web.archive.org/web/20220303214624/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=apvtvi_2012_23_39 Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]].
- Невинна Г.Я., Німецько-фінські відносини в європейських інтеграційних процесах (1933–1939 рр.) // Етнічна історія народів Європи. — 2018. — С. 98-103. — [Електронний ресурс].