Рябова Софія Павлівна

Рябова Софія Павлівна
Рябова Софія Павлівна
	Софія Рябова як прототип картини Ф. В. Сичкова «Вчителька-мордовка» (1937)
Народилася	16 квітня 1898; хутір Лобаски, нині Ічалковський район, республіки Мордовія
Померла	1988; Мінськ, Білоруська РСР СССР
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	учителька
Діти	Євгенія Юхимівна Уфимцева
	; ; ;

|ширина=

Софія Павлівна Рябова (16 квітня 1898, с. Лобаски, нині Ічалковського району, Мордовія — Мінськ) — шкільна вчителька. Прототип картини Ф. В. Сичкова «Вчителька-мордовка» (1937). За національністю ерзянка.

Сестра Рябова Анатолія Павловича, основоположника ерзянської літературної мови, і Рябова Володимира Павловича, перекладача російської класики і сталінської конституції ерзянською мовою.

Біографія

Батько — Павло Тимофійович Рябов (помер у 1912 році), імовірно був у служінні в Болдіно, в сімействі Пушкіних. Мати — Олександра Михайлівна Рябова (до шлюбу Юрченкова). В сім'ї народилося 9 дітей, двоє з яких померли в дитинстві: Анатолій — 1894 року народження, Єлизавета — 1896^[1], Софія — 1898, Володимир — 1900, Олександр — 1905, Капітоліна — 1908, Ліда — 1911. Всі діти, крім Ліди, здобули освіту і працювали вчителями, перекладачами, агрономами, були соціально активні. Нащадки вважають, що забезпечити освітою старших дітей допомогла протекція сім'ї Пушкіних.

Під час голоду в 1920-ті роки вирушила слідом за братами — Анатолієм і Володимиром у Томськ, «за хлібом». Потім до них приєдналася сестра Ліза. У Томську існувало «мордовське земляцтво», там жило і працювало багато ерзян ще з дореволюційного часу.

Ліза стає дружиною Васильєва Тимофія Васильовича, майбутнього засновника республіки Мордовія, дипломата. Софія — Юхима Уфімцева, торгівця худобою.

Через деякий час Рябови повертаються до Саранська.

Родина

У 19 років Софія в Томську пошлюблює вдівця з кількома дочками. Народжує спільну доньку — Євгенію.

Рябова Ірина
Євген Рябов
Анатолій Рябов

Вже в Саранську Софія стає дружиною Хримова Віктора Дмитровича (1908—1958), учня Ф. В. Сичкова. Згодом Голови Спілки художників Мордовії (1952—1958)^[2]. Шлюб не був вдалим, подружжя розлучилося.

Репресії

Час, коли писалася картина «Вчителька-мордовка» (1937), був непростим для країни — йшли репресії. Не обійшли вони стороною і сім'ю Рябових: як раз в цей період були заарештовані і надалі розстріляні брати Володимир та Анатолій^[3]^[4]. Їх дружини засуджені як «дружини зрадників Батьківщини». Дружина Володимира відбувала термін у Акмолинському таборі дружин зрадників Батьківщини (рос. — АЛЖИР). Софія та її мати були змушені взяти на піклування їхніх дітей: Галину — доньку Володимира, у віці 1 року та Річарда, сина Анатолія, підлітка.

Згодом Софія повернула Галину матері, яка звільнилася через три роки, Річард поїхав до родичів по материнській лінії.

Через деякий час було викликано до СРСР і розстріляно чоловіка молодшої сестри Лізи — Васильєв Тимофій Васильович, який працював у радянському посольстві в Англії.

Брати Рябови входили до «Списку осіб, що підлягають судові військової колегії Верховного суду Союзу СРСР» 19.04.1938 АП РФ, оп.24, справа 416, лист 176, підписи: Сталін, Молотов, Каганович, Жданов. У списку містилося близько 100 прізвищ інтелігенції республіки Мордовія^[3].

Створення картини

Картина Федота Сичкова «Вчителька-мордовка» (1937)^[5] вважається однією з найкращих картин майстра^[6]^[7]. Вперше вона експонувалася на виставці «Індустрія соціалізму» 18 березня 1939 року. Ця виставка займає особливе місце в низці культурних заходів. Було завданням показати розвиток нової радянської художньої школи. Брало участь 1015 картин 459 радянських художників. Крім Ф. В. Сичкова свої картини представили відомі згодом художники: Самуїл Адліванкін, Гавриїл Горєлов, Ігор Грабар, Борис Йогансон, Микола Кримов, Георгій Ніський, Аркадій Пластов, Михайло Платунов.^[8]

На картині Софія сидить в квітучому саду, одягнена в національній ерзянській сукні^[9]. Поруч — книга. Її обличчя, на відміну від інших сичковських героїнь, не сміється, а напружене, насторожений погляд, здається, вона передбачає трагедію сім'ї.^[10]

Сам Ф. В. Сичков так прокоментував свій твір у газеті «Радянська Мордовія» в 1952 році:

«Я майже все своє життя прожив у своєму Кочелаєві. Історія цього села, його жителів проходила перед моїми очима протягом декількох десятиліть. Зараз, думкою оглядаючи цей час, я бачу, які разючі зміни відбулися в житті Кочелаєва … Хіба міг я в дореволюційний час подумати навіть, що зустріну жінку — представницю маленької нації, яка навчає дітей на рідній мові? Ніколи! А тепер в одному тільки Кочелаєвському районі кілька десятків вчительок-мордовок навчають школярів мокшанською мовою. Неважко уявити, якою була б доля цих жінок до 1917 року».
— "Федот Васильевич Сычков". 1986 год. Саранск. Мордовское книжное издательство. Составители Л. А. Букина и М. И. Сурина. Фотограф Н. Е. Ревизов. Рецензент -старший научный сотрудник Государственного Русского Музея Е. Н. Гусева1986

Джерела

http://www.sudbasoldata.ru/6382/
«Федот Васильович Сычков». 1986 рік. Саранськ. Мордовське книжкове видавництво. Укладачі Л. А. Букіна та М. В. Суріна. Фотограф Н. Е. Ревизов. Рецензент -старший науковий співробітник Державного Російського Музею Е. Н. Гусєва. Стр.15
https://artchive.ru/artists/27895~Viktor_Dmitrievich_Khrymov
Н.Баюшкин. «Кудо» Эстононь-мокшэрзянь вейсэндявксонть журналозо. 1998, nr. 1 Алтави Анатолій Павлович Рябов профессоронть 104-це иень чачома чинтень (ерз.)

Примітки

↑ Васильев Тимофей Васильевич (1897—1939) юрисконсульт торгпредства СССР
↑ Хрымов Виктор Дмитриевич. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 3 квітня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
↑ ^а ^б Мордовский самородок Васильев Тимофей Васильевич — патриот, правовед, просветитель
↑ ОН СЛИШКОМ МНОГО ЗНАЛ. НАТАЛЬЯ ЗАРАЕВА. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 квітня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
↑ Учительница-мордовка 1937
↑ Знаменитые Люди МОРДОВИИ: Федот Васильевич Сычков
↑ Художник Федот Васильевич Сычков (1887—1958)
↑ Федот Сычков
↑ Учительница-мордовка Сычков Ф. В.
↑ «Русское чудо» Мордовии. Федот Васильевич Сычков

Посилання

[1] Васильев Тимофей Васильевич (1897—1939) юрисконсульт торгпредства СССР

[2] Хрымов Виктор Дмитриевич. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 3 квітня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)

[самородок-3] а ^б Мордовский самородок Васильев Тимофей Васильевич — патриот, правовед, просветитель

[4] ОН СЛИШКОМ МНОГО ЗНАЛ. НАТАЛЬЯ ЗАРАЕВА. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 квітня 2020. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)

[5] Учительница-мордовка 1937

[6] Знаменитые Люди МОРДОВИИ: Федот Васильевич Сычков

[7] Художник Федот Васильевич Сычков (1887—1958)

[8] Федот Сычков

[9] Учительница-мордовка Сычков Ф. В.

[10] «Русское чудо» Мордовии. Федот Васильевич Сычков

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]